Як сербські ЗМІ спотворили протест у Приштині

Вирок Гаазького трибуналу колишнім лідерам Армії визволення Косова викликав сильне обурення в Косові, де громадська думка сприйняла це рішення як несправедливість щодо людей, які є представниками визвольної боротьби. Тисячі громадян вийшли на вулиці останніми днями на підтримку Хашима Тачі, Кадрі Веселі, Якупа Краснічі та Реджепа Селімі, тоді як після оголошення вироку протести продовжилися в Приштині.

Однак те, як деякі сербські ЗМІ висвітлювали ці події, демонструє величезну різницю між причиною проведення протестів та тим образом, який постає перед громадськістю в Сербії.

Хоча в деяких звітах йдеться про невдоволення вироком, інші майже повністю зосереджують увагу на інцидентах, камінні, поліції та образливих повідомленнях, тоді як найрадикальніші таблоїдні заголовки представляють протести як «колективну дикість албанців».

Вирок від 16 вересня викликав бурхливу реакцію в Приштині та по всьому Косову. Тачі був засуджений до 25 років позбавлення волі, Якуп Краснічі – до 25, Кадрі Веселі – до 18, а Реджеп Селімі – до 13 років за воєнні злочини.

Вирок викликав протести в Приштині та Гаазі, тоді як прихильники колишніх лідерів Армії визволення Косова публічно засудили це рішення як несправедливе.

Саме відчуття несправедливості є ключем до розуміння того, що сталося на вулицях Приштини.

Люди протестували не тому, що хотіли зіткнутися з поліцією чи EULEX. Протест був реакцією на вирок.

Під час мітингів траплялися інциденти, і їх слід чітко висвітлювати. Але те, як деякі ЗМІ в Сербії вирішили їх представити, викликало питання про те, чи повідомляли вони про конкретний протест, чи протест використовувався для ширшого політичного та етнічного меседжу.

Аналіз

RT Balkan: вирок через історію сербських жертв

Портал RT Balkan опублікував текст під назвою «Гаазький парадокс: Тачі засуджений за злочини проти албанців, тоді як вбивства сербів залишаються в тіні».

У тексті детально обговорюються ймовірні злочини, за які були засуджені колишні лідери Армії визволення Косова, але основним аспектом статті є питання становища сербських та неалбанських жертв.

RT Balkan особливо наголошує на тому, що серед жертв були серби та інші неалбанці, наводить дані про вбивства та інші злочини, а також критикує те, що автор вважає затьмаренням сербських жертв у публічному наративі про війну в Косово.

Замість того, щоб спочатку пояснити, що частина громадської думки в Косово сприйняла вирок як несправедливість і що саме з цієї причини вони вийшли на вулиці, читачеві пропонується наратив про те, що сербські жертви знову залишилися в тіні.

Це створює зовсім інше сприйняття події.

Večernje novosti: «Нове дикість албанців»

Večernje novosti застосували ще більш жорсткий підхід.

Портал попереджав про протести заголовком:

«НАПРУГА У ФАЛЬШОВІЙ ДЕРЖАВІ: Поліція Курті в бойовій готовності, очікується нове обурення албанців через вирок злочинцям Армії визволення Косова».

Сама назва визначає, як читач повинен сприймати подію.

Косово називають «фальшивою державою», тоді як очікуваний протест описують не як нове зібрання громадян, незадоволених вироком, а як «дикість албанців».

Такий заголовок відсуває причину протесту на другий план.

Вирок, який громадська думка в Косово сприйняла як несправедливість, стає лише приводом для наративу про нібито «дикунство».

RTS та Tanjug: протести крізь призму інцидентів

RTS та Tanjug представили події дещо інакше. У їхніх репортажах згадувалися зібрання громадян, прапори Армії визволення Косова та Албанії, посилення присутності поліції, каміння, піротехніка та інциденти перед EULEX та урядом Косова.

Однак, RTS також відображає політичне підґрунтя протесту.

У повідомленнях йдеться, що протестувальники вимагали реакції від інституцій Косова та висловлювали своє невдоволення вироком, який вони вважають несправедливим. Також лунали заклики продовжити протест без нападів на поліцію та інституції.

З цієї причини репортажі RTS є складнішими, ніж більшість текстів таблоїдної преси.

Однак, коли на перший план виводяться поліція, каміння та «заворушення», є ризик втратити з поля зору найважливіше питання:

Чому громадяни вийшли на вулиці?

Відповідь – через вирок.

Супутник: від політичного протесту до дзеркала безпеки

Sputnik у своєму репортажі звернув увагу на посилену присутність поліції навколо будівлі уряду Косова, скупчення протестувальників, каміння, піротехнічні пристрої та інцидент біля EULEX.

Таким чином, протест представлений передусім як захід, пов'язаний із безпекою.

У тексті набагато більше місця приділяється тому, що відбувалося навколо установ, ніж емоціям та політичним причинам, з яких зібралися громадяни.

Такий підхід змінює перспективу.

Коли спочатку читаєш про те, що поліція посилила свою присутність, що було використано каміння та що поблизу EULEX стався інцидент, протест починає виглядати як загроза безпеці.

RTV: образливі повідомлення стають центральною темою

RTV, що транслює інформацію Tanjug, опублікував текст під назвою «У Приштині продовжилися протести, натовп скандував образливі повідомлення на адресу сербів».

У тексті згадуються прапори, піротехніка, зібрання прихильників Армії визволення Косова (АКК) та образливі повідомлення проти сербів.

Також згадуються інциденти поблизу EULEX та уряду Косова, зокрема кидання каміння та пляшок і розбиття вікон.

Про ці події безумовно слід повідомляти. Але коли образливі повідомлення проти сербів виділяються як один з головних факторів, що визначають увесь протест, фокус знову зміщується з його фундаментальної причини.

Протест не був організований через антисербські меседжі. Його було організовано через вирок.

Це відмінність, яка має велике значення для розуміння події.

Ало: від репортажів до відкритої етнічної стигматизації

Найяскравішим прикладом є портал Alo.

Він опублікував текст під назвою:

«Албанські дикуни зруйнували будівлю EULEX, поліція навіть допомагала їм, а ЄС мовчить, ніби прибитий до стіни!»

Сама назва чітко вказує на обрану структуру.

Замість «протестувальники», «учасники протесту» чи «громадяни, незадоволені вироком» використовуються вирази «сербські дикуни».

У тексті також міститься фраза «банда Шиптаре», а також зазначається, що протестувальники кидали каміння та пляшки в EULEX, а об'єкти були пошкоджені.

Ще важливіше те, що сам текст підтверджує, що люди зібралися через невдоволення вироками колишнім лідерам Армії визволення Косова.

/Геопост/