П'ять причин, чому переговори між США, Україною та Росією можуть провалитися: Путін не виявляє бажання до миру

Сполучені Штати активізують дипломатичні зусилля для припинення війни в Україні, і очікується, що тристоронні переговори між США, Україною та Росією відбудуться 10 та 11 листопада в Абу-Дабі.

Це будуть перші переговори між трьома сторонами з лютого цього року, після періоду застою дипломатичних зусиль, частково через конфлікт з Іраном.

Напередодні зустрічі президент США Дональд Трамп висловив оптимізм щодо досягнення угоди, заявивши в програмі «60 хвилин» на каналі CBS, що, на його думку, сторони дуже близькі до згоди, і що війна може скоро закінчитися.

Однак очікування щодо будь-якого значного прогресу залишаються низькими. Згідно з експертним аналізом, існує п'ять основних перешкод, які можуть ускладнити досягнення угоди сторонами.

1. Росія використовує переговори, щоб виграти час

Головною перешкодою для прогресу в переговорах залишається позиція Москви та відсутність ознак того, що президент Росії Володимир Путін готовий піти на поступки для припинення війни.

Росія могла б зупинити бойові дії, погодившись на припинення вогню, яке б зберегло нинішні лінії фронту, вимогу, яку Київ і Захід висунули як крок до припинення конфлікту.

Однак Путін не виявив жодної готовності до такого рішення. Аналітики вважають, що Москва використала попередні переговори, щоб виграти час і зберегти надію на мир, не погоджуючись на конкретні компроміси.

Сем Грін, професор Інституту Росії в Королівському коледжі Лондона, 8 листопада написав, що існує фундаментальна різниця між тим, як Захід і Путін сприймають переговори.

«Для Заходу переговори – це засіб припинити війну; для Путіна вони можуть бути засобом виграти її», – писав Грін.

2. Донбас залишається головною територіальною перешкодою

Одним із найскладніших питань на майбутніх переговорах є контроль над Донбасом, зокрема над тією частиною Донецької області, яку досі утримують українські війська.

Кремль наполягає на тому, що російський контроль над усім Донбасом є передумовою будь-якої мирної угоди, і що це питання не підлягає обговоренню. Москва попередила, що продовжить свої військові зусилля щодо захоплення решти території, якщо їй не вдасться отримати її шляхом переговорів.

Президент США Дональд Трамп натякнув, що Україна може бути змушена визнати територіальні втрати, заявивши, що війна завершиться «іншою Україною». Однак він не уточнив, які території можуть бути включені до такої угоди.

Наразі Росія контролює близько 20 відсотків території України, включаючи Кримський півострів, який вона анексувала у 2014 році.

З іншого боку, президент України Володимир Зеленський повторив, що Київ не здасть території, які українські війська змогли захистити.

Окрім свого політичного та територіального значення, частина Донбасу, яка досі контролюється Україною, являє собою значний пояс укріплень та оборонної інфраструктури. Її капітуляція зробить країну більш вразливою до майбутніх російських атак.

3. План Трампа щодо ширшої угоди про європейську безпеку

Ще однією складністю є ідея Трампа про угоду, яка виходитиме за рамки припинення війни в Україні та включатиме ширшу реорганізацію європейської безпеки.

5 листопада президент США говорив про «велику та чудову угоду», яка, за його словами, включатиме не лише Україну.

Цю ідею також розробив Джаред Кушнер, зять і спеціальний радник Трампа, який разом зі Стівом Віткоффом представлятиме адміністрацію США на переговорах в Абу-Дабі.

Кушнер говорив про необхідність створення ширшої європейської архітектури безпеки, яка б забезпечила тривалий мир. Він наголосив, що будь-яка угода повинна поважати суверенітет і територіальну цілісність держав, а також їхнє право самостійно вирішувати питання безпеки та союзів.

Однак ці заяви викликали занепокоєння в Києві та європейських столицях, оскільки деякі формулювання нагадують давні вимоги Кремля впливати на архітектуру безпеки Європи.

Головне занепокоєння полягає в тому, що Росія може отримати вплив на рішення європейських держав щодо безпеки, тоді як сама Європа може бути виключена з обговорень майбутнього континенту.

Голова зовнішньої політики ЄС Кая Каллас відкинула таку можливість, наголосивши, що Європа вже має власну архітектуру безпеки, і що Європейський Союз має бути частиною будь-якої угоди, яку планується впровадити.

9 листопада Каллас звинуватив Росію у бомбардуванні мирних жителів та імітації переговорів, заявивши, що поки що з російської сторони не видно жодної доброї волі.

4. Зима може підштовхнути Росію до продовження війни

Політичні події у Сполучених Штатах також можуть вплинути на хід переговорів. Переговори відбуваються після поразки республіканців на проміжних виборах, що дозволило демократам взяти під контроль обидві палати Конгресу.

Однак новий Конгрес не збереться до 3 січня, що дасть адміністрації Трампа певний час для спроби досягти угоди.

Така угода вимагатиме від України поступок, зокрема на територіальному фронті. Але можливості Вашингтона тиснути на Київ, щоб той пішов на значні компроміси, залишаються обмеженими.

Тим часом Росія може спробувати використати зиму для подальшого послаблення України, продовжуючи атаки на електростанції та життєво важливу інфраструктуру, а також на цивільні цілі.

Аналітики оцінюють, що Москва прагне змусити Київ піти на компроміси протягом 2027 року, сподіваючись, що особливо важка зима послабить український опір.

Британський аналітик і письменник Марк Галеотті висловив сумніви щодо можливості досягнення миру до весни.

«Я зовсім не вірю, що у нас буде мир до весни», – заявив він у своєму подкасті, додавши, що Путін може вирішити вдарити по українцях ще однією зимою.

Тим часом, Сем Грін оцінює, що Росія може почекати до весни, сподіваючись, що вибори у Франції та Німеччині послаблять підтримку України з боку Європи.

5. Вибір російської делегації викликає сумніви щодо серйозності переговорів

Ще одна причина для скептицизму пов'язана зі складом російської делегації, яку на переговорах в Абу-Дабі очолить Володимир Мединський, радник Кремля, історик і колишній міністр культури.

Мединський — одна з фігур, які вплинули на погляди Путіна на Україну, водночас він неодноразово повторював ревізіоністські позиції президента Росії щодо історії та суверенітету України.

Йому також приписують значну роль у написанні статті Путіна, опублікованої в липні 2021 року, за сім місяців до початку повномасштабного вторгнення в Україну. У цій статті російський президент поставив під сумнів суверенітет та історичну ідентичність України.

Мединський також очолював російську делегацію в кількох попередніх раундах переговорів, включаючи тристоронню зустріч, що відбулася в Женеві в лютому цього року.

У Києві та на Заході його вважають представником позицій Кремля, залишаючи мало місця для гнучкості та компромісів.

Борис Бондарєв, колишній російський дипломат, який пішов у відставку на знак протесту проти вторгнення в Україну, різко критикував своє обрання ще у 2025 році.

«Коли ви хочете серйозних переговорів, ви відправляєте серйозних людей», – сказав Бондарев в інтерв’ю «Радіо Вільна Європа», описуючи Мединського як частину команди аматорів другого чи третього рівня.

Ці п'ять перешкод показують, що, попри оптимізм, висловлений Трампом, переговори в Абу-Дабі стикаються з глибокими розбіжностями між сторонами, зокрема щодо території, європейської безпеки та умов припинення війни.

ГеоПост