Як СБУ запросила доступ до матеріалів антикорупційного суду України

Раніше цього року слідчі Служби безпеки України (СБУ) запросили повний доступ до системи управління документами Вищого антикорупційного суду (ВАКС), ключової частини антикорупційної інфраструктури України, яка завершує ланцюг від розслідувань та судового переслідування до засудження або виправдання.

Кілька громадських організацій, які відстежують прозорість уряду та ризики корупції серед посадовців та правоохоронних органів, пізніше описали цей крок як частину серії атак на антикорупційні інституції в Україні, де громадяни та активісти стверджують, що корупція на високому рівні підриває обороноздатність країни від повномасштабного російського вторгнення, яке триває вже п'ятий рік.

Слухання за запитом про доступ, що відбулися в Шевченківському районному суді, відбулися за зачиненими дверима на прохання посадовця СБУ, який посилався на конфіденційність розслідування. Він також заперечував проти присутності активістів громадянського суспільства на слуханнях, стверджуючи, що вони можуть зашкодити розслідуванню.

Суддя задовольнив клопотання про проведення слухань за закритими дверима, але зрештою відхилив запит на доступ. Хоча широкий доступ до системи було відмовлено, активісти заявили, що ці зусилля виявили потенційний спосіб підриву незалежності головної антикорупційної системи України, яка складається з Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) та Вищого антикорупційного суду.

Це сталося через рік після того, як масові протести в містах по всій Україні спонукали президента Володимира Зеленського відкликати закон, який він підписав двома днями раніше. Критики в Україні та на Заході заявили, що закон позбавив НАБУ та САП їхньої незалежності та зведе нанівець багаторічний прогрес у сфері правосуддя та верховенства права.

Цього тижня відбувся новий етап протистояння між СБУ та антикорупційними інституціями, зокрема, з публікацією прослуховувань НАБУ, пов'язаних з підозрою у злочинній діяльності посадовців СБУ, в рамках розслідування під назвою «Операція «Карфаген». 5 листопада НАБУ оголосило про підозру високопосадовцю СБУ та двом посадовцям Національної поліції, а також іншим підозрюваним.

«Схеми», слідчий підрозділ Української служби Радіо Свобода, мали можливість ознайомитися з текстом конфіденційного рішення, ухваленого 26 серпня Шевченківським районним судом. Журналісти проаналізували, як представники СБУ обґрунтовували свій запит на тимчасовий та повний доступ до бази даних Вищого антикорупційного суду, що могло слугувати формальною підставою для такого кроку, чому запит міг бути настільки вичерпним, і хто його захищав у суді.

Момент подання запиту викликає питання щодо мотивів спроби забезпечити такий широкий доступ до системи управління документами суду.

І передісторія цього запиту складна.

Наприкінці серпня 2026 року слідчі СБУ інтенсивно розслідували можливе втручання співробітників Вищого антикорупційного суду в базу даних цього суду під час автоматичного призначення справи судді.

Справа стосується ймовірної корупційної схеми, пов'язаної з продажем конфіскованого майна, переданого Агентству з повернення та адміністрування активів (АРМА), за ціною нижче ринкової. НАБУ та САП, які займаються цією справою з 2019 року, заявили, що виявили збитки на суму понад 440 мільйонів гривень (9.7 мільйона доларів).

Серед 11 обвинувачених були колишній керівник ARMA Антон Янчук та Віктор Вишньов, колишній директор СЕТАМ, державного підприємства, створеного Міністерством юстиції для організації прозорих онлайн-аукціонів арештованого майна.

Слідчі стверджують, що нерухомість була продана «контрольованим компаніям за низькими цінами через контрольовану торговельну платформу» та вказали на адвоката Андрія Довбенка як на ймовірного організатора схеми. Термін «контрольовані» в цьому випадку означає, що компанії перебували під контролем відповідачів або їхніх пов’язаних осіб.

Згідно з прослухуванням, наведеним під час слухань у справі, учасники ймовірної схеми називали задіяні активи «шашликом» – м’ясом, запеченим на шампурі, – тоді як аукціони описувалися як «смажений шашлик».

У травні 2025 року обвинувальний акт було надіслано до Вищого антикорупційного суду (ВАКС), чия автоматизована система управління документами призначила суддю у справі лише з другої спроби. Це спровокувало подальші кроки: нове розслідування, експертизи, слухання та те, що активісти пізніше охарактеризують як атаку СБУ на антикорупційну систему.

Майже через рік, у квітні 2026 року, слідчі СБУ розпочали розслідування можливого злому системи ВАКС. Вони запросили програмне забезпечення та тимчасово отримали повний доступ до копії бази даних суду.

Програмне забезпечення під назвою D-3 зберігає, серед іншого, документи, подані до антикорупційного суду слідчими НАБУ та прокурорами САП. Воно містить матеріали, які повинні залишатися невідомими нікому, окрім слідчих, до останнього дозволеного моменту, такі як запити на ордери на обшук та дозволи на інші слідчі дії.

Чому СБУ раптом зацікавилася автоматичним призначенням судді до Вищого антикорупційного суду у так званій справі Шашлик, через багато місяців після її виникнення? Це питання порушив Вишньов, підсудний та колишній директор СЕТАМу.

Наприкінці лютого цього року адвокат Вишньова поскаржився до СБУ на, за його словами, можливе втручання в автоматизовану систему розподілу справ з боку адміністративних працівників Вищого антикорупційного суду, включаючи його керівника.

«Схеми» перевірили дані у публічному реєстрі судових рішень, намагаючись визначити, чи справді співробітники цього суду маніпулювали системою, і чи мала СБУ право розслідувати цю справу.

«Немає достатньої бази»

Згідно з рішенням Шевченківського суду від 1 квітня, після скарги Вишньова до СБУ, ця установа негайно вирішила, що справа не належить до її слідчої компетенції, та передала її до Державного бюро розслідувань (ДБР). ДБР також відмовило у відкритті справи за скаргою Вишньова, посилаючись на «відсутність достатніх підстав» для порушення попереднього розслідування.

Майже через 10 місяців після того, як розгляд справи був призначений на травень 2025 року, Вишньов звернувся до суду, де суддя попереднього провадження Вадим Ковтуненко виніс рішення про можливість порушення розслідування.

Своєю постановою Ковтуненко фактично змусив СБУ порушити справу, як свідчать матеріали справи. Суддя не врахував, яка установа мала юрисдикцію розслідувати ймовірні неправомірні дії співробітників Вищого антикорупційного суду. Він постановив, що, оскільки скаргу спочатку було подано до СБУ, саме ця установа мала прийняти процесуальне рішення протягом 24 годин з моменту отримання рішення суду.

Чи було щось у діях працівників антикорупційного суду, що мали б розслідувати слідчі СБУ? Рішення Вищого антикорупційного суду від 14 травня про відвід судді, який спочатку був призначений до справи ARMA/SETAM, проливає світло на це питання, висвітлюючи ймовірні проблеми з автоматизованою системою розподілу справ.

Суддя заявив самовідвід у справі через свою попередню участь у пов'язаній справі.

«Фактично, протягом одного дня, 1 травня 2025 року, було здійснено кілька послідовних спроб автоматично призначити цей обвинувальний акт, деякі з яких були неправильними», – йдеться в 11-сторінковому рішенні про відвід судді. У рішенні описано всі спроби призначити справу та показано, що справу дійсно було зареєстровано в системі кілька разів.

Суд охарактеризував їх як «технічні помилки, виправлені відповідно до процедури» – пояснення, надане співробітниками суду, яке суддя вважав «цілком логічним».

У відповідь на запит Schemes про надання додаткової інформації, ВАКС заявив, що переглянув дії, вжиті для призначення справи того дня, і виявив, що помилки «були результатом людського фактора, і не було жодних ознак будь-якого втручання в систему».

Водночас, у Вищому антикорупційному суді заявили, що ці події призвели до порушення дисциплінарного провадження проти старшого спеціаліста, який зареєстрував та призначив справу. 30 травня 2025 року дисциплінарна комісія суду встановила, що вона вчинила дисциплінарне порушення – «неналежне виконання службових обов’язків». 9 червня їй оголосили догану.

Тож Вишньов скаржився на події, що сталися 10 місяців тому, навіть попри те, що суддя, який мав потенційний конфлікт інтересів – який відмовився від участі у справі через свою попередню участь у пов’язаній справі – зрештою не розглядав його справу. Тим не менш, СБУ розпочала розслідування, очевидно, тому що її змусило це рішення судді Ковтуненка.

Конфіденційне рішення від серпня 2026 року, яке проаналізував «Схеми», показує, що трохи більше ніж через два тижні після реєстрації процедури у квітні слідчі СБУ надали доступ до даних програмного забезпечення D-3, але лише до тих, що стосуються розподілу справи, на яку скаржився Вишньов.

Шевченківський суд дозволив СБУ цей доступ, і ВАКС виконав це рішення. Джерела в правоохоронних органах повідомили «Схемам», що суддя Інна Романишена видала наказ про обмежений доступ – який включав доступ лише в день спроби розподілу справи, 1 травня 2025 року – без виклику сторін до суду.

На цьому справа могла б закінчитися. Але цього не сталося, оскільки СБУ прагнула ширшого підходу.

Щоб зрозуміти, чи справу було належним чином призначено, представники відомства повідомили суду, що їм потрібно надати копії всіх даних з бази даних D-3 з 1 травня 2025 року до дати судового засідання, 26 серпня 2026 року.

Представники антикорупційного суду виступили проти цього запиту, заявивши, що оприлюднення копії всієї бази даних є «надмірним» і призведе до «розкриття даних, пов’язаних з іншими судовими справами, які не є предметом попереднього розслідування».

Суддя попереднього провадження Юлія Матвєєва, яка розглянула аргументи, відхилила запит СБУ на доступ до значно більшого обсягу даних ВАКС. Вона зазначила, що слідчі вже мали обмежений доступ у квітні у зв'язку з конкретною справою, і заявила, що запит на отримання копії всієї бази даних не був обґрунтованим з точки зору необхідності такого підходу.

«Суддя попереднього провадження вважає, що ці обставини виходять за межі кримінального розслідування, і з цієї причини відхиляє клопотання», – йдеться у рішенні Матвєєвої.

В результаті, СБУ не надала доступу до всієї бази даних ВАКС і, як наслідок, до інформації щодо інших розслідувань НАБУ та САП.

З огляду на широку соціальну напруженість в Україні через корупцію воєнного часу та низку гучних антикорупційних справ, що розгорнулися протягом останніх приблизно 16 місяців, виникає важливе питання: що шукала СБУ в базі даних і що вона могла там побачити?

Збіг обставин?

Активна фаза розслідування СБУ щодо автоматизованого призначення конкретної справи, а потім запит на доступ до даних бази даних ВАКС протягом майже півтора року, збіглася з іншими розслідуваннями НАБУ та САП, зокрема з сенсаційними розслідуваннями, які ці відомства мають кодові назви «Мідас», «Форрест Гамп», «Феміда» та «Карфаген».

В рамках операції «Карфаген» НАБУ та САП, серед іншого, розслідували, чи могли співробітники Національної поліції та високопосадовці СБУ надавати захист кол-центрам та займатися торгівлею наркотиками, а також чи допомагали вони вистежувати осіб, яких пізніше нібито катували.

5 листопада НАБУ оголосило про оголошення офіційної підозри високопосадовцю СБУ та чотирьом іншим особам, яких установа звинувачує у причетності до злочинного угруповання, яке, як зазначається, керувало фальшивими кол-центрами, продавало наркотики та виготовляло підроблену іноземну валюту.

Днем раніше, коли антикорупційні органи оприлюднили прослушки розмов між підозрюваними членами групи, СБУ оголосила, що її голова Олександр Поклад звільнив двох високопосадовців СБУ, причетних до розслідування.

«Схеми» запитали СБУ, чи було їй відомо про можливу незаконну діяльність її співробітників до оприлюднення перехоплень, але відповіді не отримали.

Чи це були просто паралельні процеси, що збіглися? Час запиту СБУ та справи, розслідувані антикорупційними органами, збігаються наступним чином:

1 травня 2025 року: У своєму запиті від серпня 2026 року СБУ запросила повний доступ, включаючи право копіювання даних, до внутрішньої бази даних системи управління документами антикорупційного суду за період з 1 травня 2025 року до кінця серпня 2026 року. Датою початку був день, коли автоматизоване призначення справи ARMA/SETAM не вдалося, але незрозуміло, чому СБУ встановила набагато пізнішу дату закінчення.

З травня 2025 року до літа 2026 року: таємні фази кількох розслідувань НАБУ та САП. Поки слідчі та прокурори місяцями таємно підслуховували розмови підозрюваних, проводили спостереження та документували дії осіб, причетних до операцій, включаючи Мідаса, Форреста Гампа та Феміду, інформація про обшуки та інші слідчі заходи, санкціоновані Вищим антикорупційним судом, збиралася в базі даних суду.

Середина 2025 року: За даними НАБУ та САП, посадовець Генеральної прокуратури Сергій Кропива, якого у відповідях НАБУ називають «Канцлером», створив та очолив злочинну організацію, учасники якої нібито створили систему регулярного отримання хабарів в обмін на невтручання в незаконну діяльність кол-центрів, яка нібито вчиняла шахрайство.

Липень 2026: За повідомленнями ЗМІ, НАБУ провело низку перевірок у рамках розслідування купівлі прокурорами квартир у Буковелі, гірськолижному курорті в Карпатах. Прослушки, оприлюднені бюро, свідчать, що після цих слідчих дій у липні Кропива та його соратники почали інтенсивно обговорювати, як передати елітні квартири та інші активи іншим особам. Кропива заявив суду, що записані висловлювання «не належать» йому, що відповідне майно йому не належить, і що він «все своє життя боровся зі злом».

Серпень 2026: Кульмінація справ Феміди та Форреста Гампа. НАБУ та САП публічно оголосили про результати своїх операцій, провели обшуки в офісі президента – штаб-квартирі адміністрації президента Володимира Зеленського – на вулиці Банковій у Києві та вручили офіційні повідомлення про підозру високопосадовцям. Серед підозрюваних були колишня заступниця керівника апарату президента Ірина Мудра, яка заперечує будь-які правопорушення та каже, що зазнала тиску через «рішення в публічній сфері»; колишній народний депутат Максим Микитась, який називає справу проти нього «політичною маніпуляцією»; та народний депутат Вадим Столар, який заперечує звинувачення.

19 серпня слідчі оприлюднили деталі розслідування справи Форреста Гампа, описавши «підозрюване злочинне угруповання», яке організувало відмивання грошей для сплати застави за звільнення колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка.

За версією слідства, для цієї мети група використовувала державний банк «Сенс Банк». Деталі операції у справі Феміди були опубліковані 20 серпня, і в них описувалося, як та сама «злочинна група» нібито організувала насильницьке захоплення майна та підприємств у Києві шляхом незаконної практики захоплення.

26 серпня Шевченківський суд розглянув запит СБУ щодо завантаження копії системи ВАКС, що охоплює період з 1 травня 2025 року.

Що кажуть представники влади?

Офіційним виправданням СБУ була скарга на нерегулярне призначення суддів в іншій справі, не пов'язаній з цими сенсаційними операціями. Але активісти громадянського суспільства звернули увагу на надзвичайний масштаб запиту: служба безпеки запросила копію системи, що містить усі судові рішення, слідчі запити та дозволи на таємні обшуки, щодо всієї роботи антикорупційного суду за 16-місячний період, саме той період, коли, серед інших, розслідувалися справи Форреста Гампа та Феміди.

Активісти висловили підозри, що час запиту міг бути не випадковим, і що запит СБУ міг бути спробою отримати, після завершення слідчих дій, конфіденційні матеріали розслідувань НАБУ та дізнатися більше про інші непублічні розслідування, спрямовані проти високопосадовців.

Щоб отримати відповіді у справі, «Схеми» звернулися за коментарями до всіх причетних сторін: СБУ, Вищого антикорупційного суду, Державного розслідування та Генеральної прокуратури.

СБУ підтвердила, що у лютому 2026 року отримала скаргу про можливі порушення у Вищому антикорупційному суді, але заявила, що справа «не належить до слідчої компетенції слідчих СБУ», тому спочатку перенаправила її до ДБР. Потім, відповідно до скарги та рішення Шевченківського суду, зареєструвала справу. СБУ заявила, що її слідчі «проводять розслідування, доки прокурор не передасть компетенцію іншому органу».

На запитання видання «Схеми» про можливу зміну слідчих повноважень, Генеральна прокуратура заявила, що стежить за провадженням і що «слідчі повноваження залишаються незмінними». Вона підтвердила, що прокурор схвалив запит до суду на тимчасовий доступ до бази даних D-3 з метою проведення судово-медичної експертизи, але суд його відхилив. Посилаючись на закон, Генеральна прокуратура України відмовилася надати додаткові подробиці щодо попереднього розслідування.

Окремо журналісти запитали заявника Вишньова, чому він звернувся до СБУ щодо ймовірного втручання в автоматизовану систему розподілу справ майже через 10 місяців після того, як справу було призначено, а співробітники Вищого антикорупційного суду пояснили те, що вони назвали технічними помилками. У телефонній розмові зі «Схемами» він сказав, що його команда захисту контактувала з Вищим антикорупційним судом «протягом певного часу». Оскільки, за його словами, «внутрішні розслідування суду не дали жодних результатів», вони «звернулися до інших установ».

Вишньов відповів на інші запитання письмово. Він та його захист наполягають, що тут було втручання, а не помилки: справу призначали тричі, щоразу з різним номером, а помилки виправляли коригувальним олівцем, що може свідчити про «спробу передати справу заздалегідь обраному судді».

Він сказав, що його команда порушила питання розподілу справ навесні 2025 року, надіслала запити до Вищого антикорупційного суду та державної компанії «Судові інформаційні системи» і попросила про відвід судді. Він зазначив, що звернулися до правоохоронних органів лише після збору всіх документів.

На запитання, чому вони звернулися до СБУ, Вишньов відповів, що ця установа «відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні державної безпеки під час дії воєнного стану» та що її слідчі «мають хороший досвід» у розслідуванні таких справ. Він наголосив, що будь-яка установа зобов’язана подати скаргу, і що прокурор може потім перерозподілити юрисдикцію для проведення розслідування. Вишньов та його адвокати заявили, що їм більше нічого не відомо про статус справи, окрім того, що вона все ще триває.

ВАКС відмовився коментувати стан кримінального провадження.

Хто такі слідчі?

Прагнучи знайти докази можливих мотивів СБУ для подання запиту на широкий доступ до ВАКС, «Схеми» дослідили біографії, зв’язки та активи двох посадовців, які з’явилися до суду.

Згідно з рішенням, отриманим виданням «Схеми», серпневу заяву до Шевченківського районного суду підготував 32-річний Владислав Бурикін, старший слідчий у справах особливої ​​важливості у Відділі №3 Департаменту досудового розслідування Головного слідчого управління СБУ. Іншим співробітником, який з'явився в суді, був його начальник, 37-річний Олександр Вовнюк, заступник начальника цього відділу.

Оскільки ці двоє посадовців беруть участь в інших публічних провадженнях, а їхні прізвища фігурують у публічному судовому реєстрі та в повідомленнях про підозру, висунутих проти них, REL's Schemes вирішила ідентифікувати їх за іменем та прізвищем.

Бурикін народився у Сніжному, місті Донецької області, яке окуповано Росією з 2014 року. За даними з відкритих джерел, раніше він працював у Головному управлінні СБУ в Донецькій та Луганській областях, що базується в Маріуполі. У 2024 році, згідно з даними, він мав звання майора юстиції.

Його декларація про доходи, як і декларації інших посадовців СБУ, не є публічно доступною. Журналісти виявили, що Бурикін придбав Audi Q5 2017 року випуску у 2025 році. Він продовжує користуватися цим автомобілем і цього року був оштрафований за перевищення швидкості в Києві.

Журналісти також перевірили інші справи, які Бурикін розслідував у СБУ.

У 2021 році до суду було подано обвинувальний акт проти чоловіка, який проживав у Дебальцевому, Донецька, яке перебувало під російською окупацією з травня 2015 року по квітень 2019 року, і, за версією слідства, він підтримував окупаційну владу з «ідеологічних міркувань».

Журналісти знайшли в судовому реєстрі ще одну справу, в якій Бурикін був слідчим. Справа стосувалася мешканця Горлівки, міста, що перебуває під контролем Росії, який, за даними розслідування СБУ, підтримував російську окупацію Донецької області, отримував російські документи, підтримував військову агресію Росії та балотувався на посаду в місцевому самоврядуванні. У 2024 році Бурикін вручив мешканцю Горлівки повідомлення про підозру у «співпраці».

Схоже, що члени родини Бурикіна залишилися на окупованих Росією територіях, а їхнє становище можна відстежити через їхню активність у соціальних мережах. У «ВКонтакті», російській соціальній мережі, забороненій в Україні, журналісти знайшли відео, опубліковане в травні 2023 року, де сестра слідчого СБУ виступає у радянській військовій формі та співає пісню про військових льотчиків, а позаду неї зображені символи, які часто використовуються в російських річницях перемоги у Другій світовій війні.

В іншому відео, випущеному в березні 2024 року, вона співає пісню «У нас є Батьківщина» – пісню, яка перегукується з неточним твердженням президента Росії Володимира Путіна про те, що росіяни та українці – «один народ». Тим часом у відео 2020 року вона позує з російським словником і висловлює захоплення «могутньою Росією».

У соцмережі «ВКонтакті» батько Бурикіна висловив ностальгію за радянським диктатором Йосипом Сталіним та опублікував зображення, що зображують шовінізм російських ультраправих, а також відео, в якому розповідається про різницю між «російським пасхальним хлібом та фашистським Великоднем Першого Рейху».

Завдяки оприлюдненим базам даних, «Схеми» виявили, що після початку повномасштабної війни в лютому 2022 року члени родини Бурикіна замінили свої документи так званої «Донецької народної республіки» на російські документи, як і багато інших жителів окупованих територій. У 2023 році його сестра та батьки отримали нові російські паспорти, які досі дійсні.

Інші докази свідчать про те, що вони продовжують жити в Сніжному, де батько Бурикіна має невеликий бізнес, який з квітня по серпень мав щомісячний дохід від 50 000 до 150 000 рублів (від 610 до 1.830 доларів США).

Колишній співробітник СБУ Іван Ступак, експерт київського Українського інституту майбутнього, заявив, що «багато людей мають членів родини на окупованих територіях», і припустив, що той факт, що хтось має проросійськи налаштованих членів родини, не обов’язково є конфліктом інтересів.

«Але такі обставини обов’язково мають бути перевірені, і посадовець мав би без жодних сумнівів викласти їх у внутрішньому звіті до Управління внутрішньої безпеки», – сказав він слідчому підрозділу «Схеми».

У СБУ підтвердили виданню «Схеми», що родина Бурикіна проживає на окупованій Росією частині Донецької області, і що він, як і передбачено законом, повідомив про це своє керівництво, додавши, що, однак, він «не підтримує з ними зв'язок».

За словами Ступака, у рамках внутрішніх процедур перевірки СБУ відповідний департамент має оцінити ризики, пов'язані з такою інформацією, незалежно від того, чи повідомляє її сам посадовець, чи надається іншими каналами, зокрема щодо можливості його вербування.

«Росіяни дуже часто використовують такий підхід: вони знаходять людей на нашій території через їхніх родичів. Вони кажуть їм: «кров води не робить» та «батьківщину не вибирають», і намагаються перетягнути їх на свій бік», – сказав він. «Тому, звичайно, існує ризик вербування, і за таких обставин як самі посадовці, так і їхнє керівництво повинні постійно пам’ятати про це».

Бурикін, з яким «Схеми» зв’язалися телефоном, відмовився коментувати ситуацію щодо своєї родини. Він також відмовився пояснити, чому запитував доступ до копії бази даних D-3 або чи бачить він якісь ризики для антикорупційної інфраструктури. Він посилався на «конфіденційність попереднього розслідування» та сказав, що «не має повноважень» коментувати це питання.

Автомобілі та будинки

На закритому засіданні Шевченківського районного суду Вовнюк підтримав клопотання Бурикіна. Жоден з них не надав жодних суттєвих коментарів щодо своєї участі в слуханні.

Декларації про статки Вовнюка також не є публічно доступними, і він не має публічних акаунтів у соціальних мережах. Журналісти спробували дослідити його походження та сімейний статок за допомогою джерел та публічних записів, які свідчать про те, що він родом із західної Рівненської області та раніше працював у Кіровоградській області, що в центральній Україні.

Вовнюк володіє Tesla, яку він придбав у 2025 році, і цього літа потрапив на ній в аварію. Його дружина, колишня юристка, придбала Audi Q3 2022 року випуску в жовтні 2025 року.

Журналісти не знайшли жодних будинків чи інших житлових споруд у власності подружжя. Офіційно на Вовнюка зареєстрована лише земельна ділянка на околиці Києва, на якій немає жодних будівель. Однак українські бази даних, які були опубліковані без дозволу, показали, що він та його дружина регулярно замовляли товари онлайн у 2025-2026 роках та отримували їх у поштовому відділенні в іншому місці, у заможному селі Козин, що під Києвом. Це говорить про те, що вони можуть там проживати.

«Схеми» виявили кілька об’єктів нерухомості в Києві та навколишній області, зареєстрованих на ім’я батьків слідчого. Незважаючи на це, вони можуть продовжувати проживати в Рівненській області, про що свідчить соціальна допомога, яку його мати регулярно отримувала від місцевої ради протягом 2020-2023 років, та штрафи за порушення правил дорожнього руху, які його батько отримував там з 2017 по 2024 рік.

Окрім нерухомості в Рівненській області, мати Вовнюка з 2025 року володіє будинком та земельною ділянкою в Київській області. Вона також вказана як власниця квартири в житловому комплексі в мікрорайоні Куренівка в Києві.

Батько Вовнюка також володіє нерухомістю у столиці: двома комерційними приміщеннями, розміри яких дозволяють припустити, що їх можна було б використовувати як склади, а також квартирою в житловому комплексі в районі Солом'янка.

Фінансова відповідальність посадовців СБУ є предметом дискусій протягом багатьох років, оскільки їхні активи та витрати є таємницею для громадськості.

«Нам потрібно переглянути, чиї заяви слід приховувати від громадськості, і чи дійсно виправдана їхня класифікація як така», – сказала Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора з правових питань Transparency International Україна.

Вона розповіла виданню «Схеми», що перевірка декларацій є обов’язком Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), але для оперативних співробітників застосовуються спеціальні процедури звітності для збереження конфіденційності. Хоча перевірки не були повністю скасовані, воєнний стан дозволив деяким членам відкласти подання декларацій, тоді як інші подають їх через внутрішню систему СБУ. Це робить нагляд НАЗК більш залежним від інформації, наданої самою службою безпеки.

Якість моніторингу способу життя також викликає питання. Наприклад, Риженко заявив, що перевірка НАЗК активів колишнього керівника Департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка, яка не виявила розбіжностей, пізніше була спростована повідомленням про підозру, виданим НАБУ та САП, щодо незаконного збагачення та неправдивого декларування активів.

Використовуючи загальнодоступні російські бази даних, журналісти також встановили, що батьки Вовнюка кілька разів їздили до окупованого Криму та Росії після анексії півострова та початку війни навесні 2014 року.

«Схеми» запитали Вовнюка про походження майна його родини. Він сказав, що інформація в записах «не відповідає дійсності», вказавши, що його батьки не проживають у Києві та не володіють нерухомістю у столиці чи навколишньому регіоні. Вовнюк не відповів на додаткові запитання щодо свого нібито проживання в Козині чи придбання автомобіля Tesla.

Батьки Вовнюка відмовилися від коментарів журналістам. На запитання про нерухомість його мати пояснила, що їй належить лише її частина, але подробиць більше не надала та перервала розмову. Тим часом, згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, на момент публікації цієї статті нерухомість у Києві та Київській області була зареєстрована на обох батьків, при цьому реєстр не містив жодної інформації про поділ майна чи інші обмеження щодо нього.

СБУ підтвердила, що батьки Вовнюка подорожували до Криму та Росії, і що він повідомив про це своє керівництво відповідно до процедур. Однак у відповіді зазначається, що Вовнюк «не проживає з батьками та не проживає з ними в одному домогосподарстві з 2006 року», і тому він не включає їхнє майно до своєї декларації про активи.

За даними джерел «Схем», двоє співробітників СБУ також були причетні до інших дій за участю співробітників НАБУ та САП. І Вовнюк, і Бурикін відмовилися відповідати на запитання щодо запиту до Шевченківського районного суду, заявивши, що «інформація про досудове розслідування надається лише у відповідь на офіційні запити».

У відповідь на запит «Схем» СБУ відмовилася від подальших коментарів щодо змісту справи, посилаючись на конфіденційність попереднього розслідування./REL