Україна та Росія за столом переговорів, але Москва не відступає від максималістських вимог

Українські та російські переговірники завершили перший день дводенних переговорів за посередництва США з метою пошуку рішення для припинення російської окупації України, але незрозуміло, чи було досягнуто якогось прогресу.

Вівторкова зустріч в Абу-Дабі була першою особистою зустріччю між російськими та українськими посадовцями з лютого. Переговори відбулися на тлі активізації зусиль Білого дому щодо розблокування мирного процесу в найбільшій та найкривавішій сухопутній війні в Європі з часів Другої світової війни.

Державний секретар США Марко Рубіо, який зустрівся зі своїм українським колегою в Парижі на полях зустрічі Групи семи (G7) провідних промислово розвинених країн, назвав переговори «дуже плідними».

«Ми вважаємо, що тристоронній формат має зрештою включати наших європейських партнерів за стіл переговорів, оскільки вони також є частиною вирішення цієї проблеми в довгостроковій перспективі», – сказав він.

Напередодні зустрічей офіційні особи США висловили оптимізм щодо можливості досягнення суттєвого прогресу. Головний посланець Білого дому Стів Віткофф заявив, що очікується, що на переговорах буде обговорено, як існуючі європейські інституції можуть бути використані для забезпечення безпеки.

Джаред Кушнер, зять президента Дональда Трампа та посланник США в цьому процесі, заявив на початку зустрічі, що Вашингтон «узгодив розбіжності» щодо «рішення, яке, як ми сподіваємося, покладе край війні». Він не надав жодних подробиць.

Однак російські чиновники не дали жодних ознак того, що вони готові відмовитися від своїх жорстких вимог, які висувалися ще до початку повномасштабного вторгнення Кремля в Україну в лютому 2022 року.

Російську делегацію очолював Володимир Мединський, історик з ревізіоністськими поглядами та колишній міністр культури, який, серед іншого, ставить під сумнів історію та територіальну цілісність України.

Серед інших членів делегації були високопосадовці ключових російських розвідувальних служб, одного з яких українська влада звинуватила у змові з метою вбивства українського військового.

Рустем Умеров, який очолює українську делегацію, заявив, що Київ зосереджений на забезпеченні гарантій безпеки та досягненні міцного миру.

Незрозуміло, що означатиме розширення переговорів, щоб включити до них «існуючі європейські інституції безпеки». Однак однією з вимог Москви було назавжди заборонити Україні членство в НАТО.

З іншого боку, НАТО наполягає на тому, що жодна країна не повинна мати права вето щодо прагнень іншої країни вступити до нього.

«Ідея визначення чітких параметрів майбутньої архітектури безпеки і лише потім переходу до врегулювання конфлікту між Росією та Україною є цілком розумною», – заявив журналістам у Москві міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

Україна також звернулася за гарантіями безпеки до західних партнерів, щоб захистити себе від можливості нового нападу з боку Росії після закінчення поточної війни.

Вашингтон звернувся до Москви з проханням прийняти гарантії безпеки для України, розроблені за зразком двох ключових статей НАТО. Одна з них передбачає, що напад на одного члена Альянсу вважається нападом на всіх.

Німеччина, Франція та Велика Британія, відомі як група E3, беруть участь у цьому процесі разом з Італією, НАТО, Європейським Союзом та Україною. Однак їхні початкові консультації з представниками США відбулися окремо від тристоронніх переговорів з Росією.

Незважаючи на шокуючі людські втрати, які, за оцінками, перевищили 1.5 мільйона російських солдатів убитими та пораненими, Кремль продовжив наступ для досягнення своїх максималістських цілей.

На полі бою російська влада прагне взяти під контроль увесь східний регіон Донбасу, включаючи території, які вона не контролює.

Українські війська, які також зазнають великих втрат, майже повністю стримують російські війська. У деяких районах вони відбили територію, завдавши значних втрат російським силам.

Тим часом Росія продовжує майже щодня бомбардувати українські міста та селища, руйнуючи енергетичну та теплову інфраструктуру. Це збільшує ризик того, що українське мирне населення зіткнеться з надзвичайно важкою зимою.