Професор університету Дрен Гергурі, запрошений до наступного епізоду подкасту «The Geotalks», розповів про пропагандистські наративи, викривлення інформації та про те, як вони використовуються для маніпулювання громадськістю та досягнення певних груп інтересів.
Ґерґурі, який роками вивчає дезінформацію, фейкові новини та діпфейки, сказав, що проблеми виявлення справжньої інформації змінювалися з роками, але сьогодні вони стали ще складнішими завдяки розвитку штучного інтелекту.
«Я вважаю, що в різні періоди труднощі були різними. Те, що ми маємо сьогодні як головний виклик, дуже пов’язане зі штучним інтелектом та рівнем складності матеріалів, що ним створюються. Через це широкій громадськості дуже важко визначити, що є правдою, а що ні», – сказав він.
За його словами, дослідження показують, що люди завжди мали дилеми у розрізненні правди від маніпуляцій, але часто емоційний фактор та підтверджені упередження мають більший вплив, ніж раціональний аналіз інформації.
«Іноді емоційний аспект або підтверджена упередженість більше впливають на те, як ми оцінюємо контент, ніж його спокійний аналіз, проведений шляхом розгляду різних джерел», – наголосив Ґерґурі.
Він додав, що маніпуляції інформацією часто досягають навіть людей з високим рівнем освіти.
«Дослідження показують, що, незважаючи на відмінності між групами в суспільстві, маніпульована інформація певною мірою досягає навіть тих, від кого ви б не очікували. Навіть професійна чи освітня підготовка не завжди гарантує, що хтось проаналізує інформацію холоднокровно», – сказав він.
Ґерґурі також розповів про те, як пропаганда конструює свої наративи, орієнтуючись на певні групи аудиторії.
За його словами, у випадку Косова однією з найчастіших сфер дезінформації є міжетнічні стосунки між албанцями та сербами.
«У випадку Косова ми часто бачимо дезінформацію, спрямовану проти міжетнічних відносин. Навіть коли немає нічого правдивого, наративи створюються з нуля, або ж частина реальності береться, а потім гіперболізується та маніпулюється іншими елементами», – сказав він.
Він навів як приклад випадок, що стався кілька років тому в Печі, де албанська медсестра жорстоко поводилася з літньою албанкою, тоді як у деяких сербських ЗМІ цю подію було представлено як жорстоке поводження албанського працівника з літньою сербською жінкою.
«Це приклад того, як подію беруть та маніпулюють, щоб створити інший наратив», – сказав Ґерґурі.
Професор університету наголосив, що сербська та російська пропаганда десятиліттями намагалася поширювати наративи, які ставлять під сумнів функціональність держави Косово.
«Ці наративи постійно повторюються. Стратегія полягає саме в повторенні, тому що будь-яке нове покоління, яке раніше з ними не стикалося, може сприймати їх як належне», – сказав він.
За словами Ґерґурі, одним із найяскравіших прикладів маніпуляцій є пропаганда, пов’язана з бомбардуваннями НАТО у 1999 році.
Він згадав випадок маніпуляції з фотографією албанського біженця з Бллаци.
«Було зроблено фотографію албанської біженки, яка годує свою дитину, а фон змінили, розмістивши фотографію на тлі зруйнованої будівлі з написом «Вижила після бомбардувань НАТО». Тим часом вона була біженкою, яка тікала з Косова», – сказав він.
За його словами, такі матеріали часто поширюються навіть у країнах, які не визнають Косово, створюючи хибні уявлення про ситуацію в країні.
«Навіть сьогодні ми зустрічаємо людей у Європі, які запитують нас про безпеку в Косові, а коли вони приїжджають до Приштини, то розуміють, що реальність зовсім відрізняється від того сприйняття, яке вони створили», – наголосив він.
Ґерґурі попередив, що в епоху інформаційного перевантаження громадяни часто втомлюються від величезного потоку новин і перестають ретельно їх аналізувати.
«Однією з причин може бути гіперінформація. Люди бомбардуються надто великою кількістю контенту і втомлюються його аналізувати», – сказав він.
За його словами, громадяни повинні розвивати культуру перевірки інформації.
«Ми завжди повинні знати, хто є автором інформації, з якого джерела вона походить і які факти її підтверджують. Недостатньо сказати «Я прочитав це в інтернеті» чи «у Facebook». Інтернет – це море інформації», – сказав Ґерґурі.
Він наголосив, що медіаосвіта повинна починатися з початкової школи, оскільки косовське суспільство все ще має недоліки в цьому плані.
«Якщо суспільство має низький рівень медіаграмотності, то це стає дуже сприятливим ґрунтом для маніпуляцій», – сказав він.
Говорячи про глобальні події та поточні конфлікти, Ґерґурі застеріг, що такі ситуації часто використовуються для створення нових пропагандистських наративів.
Він також наголосив на ризику, який становлять моделі штучного інтелекту як джерела інформації для громадян.
«Багато людей більше не звертаються до ЗМІ за інформацією, а запитують у таких моделей, як ChatGPT, Grok або Gemini. Проблема полягає в тому, що ці моделі іноді також відтворюють дезінформацію, яка існує в інтернеті», – сказав він.
За його словами, це може стати одним із найбільших викликів майбутнього у боротьбі з дезінформацією./TheGeopost.
Американський експерт попереджає про ризик кризи в Боснії: Росія використовує дестабілізуючі дії Додіка 
«Росія переживе Вучича», – американський чиновник попереджає про мережі Москви в Сербії 
Лавров очікує продовження стратегічного партнерства із Сербією: Росія залишається відданою домовленостям 
Близький соратник Вучича та Радойчича, Звонко Веселінович, втік до Туреччини під час арештів у Сербії 
Чанак: Вучич продовжуватиме впливати на Сербію навіть після відходу з влади 
Масштабна поліцейська операція в аеропорту Белграда, заарештовано колишнього міністра Вучича