Атаки на Україну змушують Росію переробляти нафту за кордоном

Оскільки Україна завдає ударів по російських нафтопереробних заводах, а дефіцит палива посилюється по всій країні, Москва тепер звертається до інших країн для переробки своєї нафти.

За останні місяці Київ вибив з ладу десятки нафтопереробних заводів у Росії за допомогою ударів безпілотників, прагнучи зірвати здатність Москви фінансувати та підтримувати повномасштабну війну проти України, яка розпочалася у 2022 році.

Росія вже призупинила експорт, щоб приборкати паливну кризу, та запровадила нормування. Тепер Москва досягла угоди з невеликим приватним нафтопереробним заводом у Казахстані щодо використання його потужностей.

Але експерти кажуть, що цей крок навряд чи вирішить гостру нестачу палива в Росії, оскільки Москва у відповідь нанесла удари по українських енергетичних об'єктах.

Міністр енергетики Казахстану Єрлан Аккенженов 25 серпня заявив, що нафтопереробний завод Kondensat у західному Казахстані перероблятиме російську сиру нафту, близько 70 відсотків якої буде відправлено назад до Росії.

За оцінками Reuters, Росія, країна з населенням 143 мільйони людей, споживає до 120 000 метричних тонн бензину на день протягом літніх місяців. Але нафтопереробний завод Kondensat може виробляти лише до 200 000 метричних тонн бензину на рік, що покриває близько 0.3 відсотка щоденного попиту Росії на бензин.

Джон Робертс, старший науковий співробітник Атлантичної ради, вашингтонського аналітичного центру, заявив, що в умовах гострої нестачі палива навіть невеликі додаткові постачання бензину та дизельного палива можуть допомогти Росії.

Це включає лінію фронту, де дефіцит палива чинить тиск на військові операції Росії.

«Можливо, це просто пов’язано з великим відчаєм з боку Росії», – сказав він. «Дефіцит палива, бензину та дизельного палива величезний. Це допомагає, але не вирішує проблему».

Зв'язки Kondensat з Росією
Конденсатний нафтопереробний завод, який роками працює значно нижче своєї потужності, раніше мав зв'язки з Росією.

Згідно з даними компанії, Kondensat пов'язує свою діяльність з Татнефтью, п'ятою за величиною нафтовою компанією Росії та третім за величиною нафтопереробним заводом, через Osprey Investment. Osprey є акціонером материнської компанії Kondensat, Birinshi Shina Kompaniyasy, а раніше була співвласником Mining Development Company разом з турецьким дистриб'ютором палива Aytemiz. Татнефть придбала Aytemiz у 2023 році.

У 2024 році компанія «Конденсат» почала переробляти російську нафту, що постачається через нафтопереробний завод «Татнафта» TANECO в Татарстанській області. Пізніше того ж року Казахстан і Росія домовилися, що «Конденсат» експортуватиме до Росії бензин, вироблений з російської нафти. Цю угоду було поновлено у 2025 році.

Після того, як Велика Британія запровадила санкції проти «Татнафти» у 2025 році, нафтова компанія передала всі свої акції «Айтемізу» інвестиційній компанії TNCI Holding, що контролюється урядом російського регіону Татарстан.

Ця зміна усунула прямий зв'язок Татнефти з Айтемізом і, як наслідок, зв'язок між Татнефтью та Kondensat через спільні частки власності Osprey.

Як далеко Росія може завести конденсатну модель?

Оскільки Україна продовжує закривати російські нафтопереробні заводи, експерти кажуть, що Москва, ймовірно, зверне свою увагу на інші об'єкти в Центральній Азії. Росія є головною політичною та економічною силою в цьому багатому на енергоносії регіоні, який колись був частиною Радянського Союзу.

«Вони, зокрема, намагатимуться чинити тиск на Казахстан, а потім на Узбекистан, щоб ті постачали їм якомога більше бензину та нафти», – сказав Робертс з Атлантичної ради.

Геннадій Рябцев, український енергетичний аналітик, заявив, що в Центральній Азії немає надлишкових потужностей і що регіон «не здатний суттєво вплинути на ситуацію в Росії».

«Те саме стосується Казахстану, Киргизстану, Індії, Китаю та Білорусі, бо для російського ринку це краплі води в океані», – сказав він в інтерв’ю «Схемам», дослідницькому підрозділу Української служби «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода».

Уряди Центральної Азії також, ймовірно, побоюються стати постачальниками енергії для розтерзаної війною Росії, яка зіткнулася з жорсткими санкціями Заходу через повномасштабне вторгнення в Україну.

«Вони мають подумати: який вплив це матиме на їхню торгівлю з рештою світу? Вони не хочуть опинитися під санкціями. Але, мабуть, найважливіше те, що незалежно від того, чи будуть санкції прямими чи ні, це вдарить по іноземних інвестиціях, які вони отримують з країн, окрім Росії», – сказав Робертс.

Уповноважений президента України Володимира Зеленського з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що Київ не вважає, що «у Росії буде готовий ланцюг поставок нафтопродуктів, оскільки всі розуміють, що йдеться переважно про військові потреби».

«На це також впливає можливість запровадження санкцій проти тих, хто допомагає Росії, такі випадки вже були», – сказав він виданню «Схеми/REL».