Рютте: Росія є довгостроковою загрозою, Європа повинна посилити оборону та збільшити підтримку України

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив, що загроза з боку Росії для Європи є довгостроковою, і що союзники повинні продовжувати збільшувати витрати на оборону, військове виробництво та підтримку України.

Виступаючи на конференції глав німецьких дипломатичних місій у Берліні, Рютте високо оцінив роль Німеччини у зміцненні обороноздатності НАТО та заявив, що країна стала одним із головних стовпів європейських зусиль у сфері безпеки.

Він наголосив, що рішення Німеччини інвестувати 3.5 відсотка ВВП у базову оборону до 2029 року є важливим для всього Альянсу.

За словами Рютте, збільшення німецького виробництва артилерійських снарядів, бронетехніки та систем протиповітряної оборони посилює міць НАТО, тоді як розгортання німецьких військ у Литві та Польщі, а також відправлення кораблів і літаків до Балтійського регіону демонструє солідарність союзників.

Він також згадав про постачання Україні систем Patriot та німецьких важких танків, зазначивши, що це допомагає захистити спільну безпеку та свободу.

Рютте заявив, що Росія готується до тривалої конфронтації, повідомляє Telegraph.

«Росія інвестує понад 10 відсотків свого національного доходу в оборону та витрачає майже 50 відсотків державного бюджету на цей сектор», – заявив він.

За його словами, Москва спрямувала значну частину своєї промислової бази на воєнні зусилля, водночас поповнюючи військові резерви.

Рютте застеріг, що це свідчить про те, що загроза не є тимчасовою.

«Ми можемо захистити себе сьогодні і завтра, але якби ми не внесли зміни, здійснені протягом останніх кількох років, ми б зіткнулися з ризиком у 2029, 2030 та 2031 роках», – сказав він.

Він закликав європейські країни не бути наївними щодо Росії та продовжувати інвестувати в оборону.

Рютте також розповів про гібридну діяльність Росії в Європі, включаючи кібератаки, саботаж, підпали, порушення повітряного простору та інциденти з використанням безпілотників.

Він високо оцінив реакцію Німеччини на інцидент у Лейпцигу, назвавши її «безпечною та виваженою».

За його словами, НАТО має низку варіантів реагування на ці загрози, але не всі реакції будуть оприлюднені.

Рютте також згадав операцію «Балтійський вартівник», розпочату після пошкодження підводного кабелю між Фінляндією та Естонією, заявивши, що НАТО також чинить тиск на Росію, вживаючи заходів проти її так званого «тіньового» флоту.

Він наголосив, що найкращою відповіддю на гібридні атаки Росії є не зменшення підтримки України, а її збільшення.

«Саме цього вони від нас і хочуть – зменшити підтримку України. Ми зробимо навпаки», – сказав Рютте.

Рютте заявив, що Європа та Канада значно збільшують військові інвестиції.

За його словами, лише протягом 2025 та 2026 років європейські країни та Канада інвестують понад 250 мільярдів доларів у додаткову оборону.

Він назвав цей процес «революцією в оборонній промисловості» з інвестиціями в розширення промислових потужностей, модернізацію заводів та відкриття нових виробничих ліній.

Це, за його словами, створить десятки тисяч нових робочих місць лише в Німеччині та ще більше в інших країнах НАТО.

На запитання, чи готові Сполучені Штати досі захищати Європу, Рютте відповів прямо.

«Абсолютно. Я не маю жодних сумнівів. США повністю віддані НАТО та статті 5», – заявив він.

Однак, за словами Рютте, протягом десятиліть американців постійно дратує той факт, що європейці витрачають на оборону набагато менше, ніж США.

Він стверджував, що нова ціль НАТО у розмірі близько 3.5 відсотка ВВП на оборону спрямована не лише на узгодження витрат із США, а й на посилення здатності Європи захищатися від Росії.

Рютте також сказав, що в цьому питанні Дональд Трамп має рацію, стверджуючи, що для європейців не є прийнятним витрачати набагато менше на оборону, ніж Сполучені Штати.

За словами Рютте, Вашингтон стурбований тим, що американські ресурси можуть бути розпорошені по багатьох фронтах, якщо Європа не візьме на себе більше відповідальності за свою оборону.

Він попередив, що потенційна криза в Тайванській протоці матиме наслідки також для Європи.

За його словами, якщо Китай вживе заходів проти Тайваню, існує ризик того, що Росія одночасно спробує утримати Європу в цьому питанні.

«Індо-Тихоокеанський регіон та Європа дедалі більше взаємопов’язані», – сказав Рютте.

Він додав, що для США безпечна Європа, безпечна Атлантика та безпечна Арктика також є прямими інтересами безпеки Америки.

Щодо України, Рютте наголосив, що Європа та Канада надають значну частину фінансової та гуманітарної підтримки.

Він також згадав про європейське фінансування американської військової техніки, зокрема ракет-перехоплювачів, з метою захисту України від російських атак.

За його словами, мета полягає в тому, щоб Україна залишалася достатньо сильною, щоб протистояти поточній агресії та запобігти майбутнім агресіям.

Рютте закликав до реформ у способі закупівлі військової техніки європейськими країнами.

Він сказав, що в національних процесах закупівель все ще існує багато бюрократії, і що країнам потрібно більше співпрацювати.

За його словами, слід зменшити зайві вимоги та технічні деталі, що уповільнюють виробництво, а великі компанії, малий бізнес та стартапи повинні бути активніше залучені.

Він виділив Німеччину, від Rheinmetall до компаній з розвитку нових технологій, як одного з головних рушійних сил цієї трансформації.

Наприкінці дискусії Рютте також запитали про ситуацію в Ормузькій протоці.

Він зазначив, що цей район не є територією НАТО, але країни-члени уважно стежать за ситуацією та координують свої дії між собою.

Рютте згадав франко-британську ініціативу та зазначив, що кілька країн, зокрема Латвія та Литва, виявили готовність допомогти, серед іншого, в операціях з розмінування протоки.

Він наголосив, що це не місії НАТО, але Альянс стежить за ситуацією та надає допомогу, де це можливо, у координації зі Сполученими Штатами.

Фінальним посланням Рютте було те, що Європа повинна стати більш здатною брати на себе відповідальність за власну безпеку, тоді як НАТО має залишатися єдним, а Україна повинна й надалі мати сильну підтримку.