Європарламент: Росія, Китай та Білорусь становлять основні гібридні загрози для ЄС

Європейський Союз стикається зі все більш інтенсивними гібридними загрозами, спрямованими проти демократичних інституцій, критичної інфраструктури та соціальної згуртованості, згідно з новим брифінгом Європейської парламентської дослідницької служби (EPRS) під назвою «Реакція ЄС на гібридні загрози» , підготовленим аналітиками Ліндою Тотовою та Даріусом Енгелем та опублікованим у липні 2026 року.

У документі наголошується, що гібридні атаки стали значно частішими та витонченішими, коли за допомогою поєднання політичних, економічних, кібернетичних, інформаційних та військових інструментів метою є послаблення довіри громадян до інституцій та дестабілізація європейських суспільств, не переступаючи поріг відкритого збройного конфлікту.

Особливо варто зазначити, що гібридна активність Росії в Європі зросла вчетверо між 2022 і 2023 роками, а потім знову потроїлася в період 2023–2024 років, особливо в країнах, які надають політичну, фінансову та військову підтримку Україні.

У документі нагадується, що концепція гібридної війни набула значення після анексії Криму Росією у 2014 році, коли Москва поєднала залучення так званих «маленьких зелених чоловічків» з іншими нетрадиційними методами дій. Російське вторгнення в Україну у 2022 році ще раз продемонструвало, що таємні операції можна поєднувати зі звичайними військовими діями в рамках єдиної стратегії.

Кіберпростір як головне поле бою

Автори документа оцінюють, що кіберсфера залишається однією з найважливіших сфер гібридних дій. Державні та недержавні суб'єкти використовують кібератаки для шпигунства, збору розвідувальних даних, перешкоджання функціонуванню інституцій та впливу на громадську думку.

Прикладами є пов'язана з Іраном кібератака на державні установи Албанії у 2022 році, атака на вебсайт Європейського парламенту після того, як Росію було оголошено державою-спонсором тероризму, та DDoS-атака на Національні збори Франції у 2023 році, за яку проросійське угруповання NoName057 взяло на себе відповідальність.

Також згадуються дані Європейського агентства з кібербезпеки (ENISA), згідно з якими, з липня 2024 року по червень 2025 року найбільше постраждалими секторами були державне управління, транспорт, цифрова інфраструктура та фінансовий сектор.

Мішенню є трубопроводи, кабелі та залізниці

У брифінгу застерігають, що гібридна діяльність дедалі більше спрямована на критично важливу інфраструктуру.

У документі наводяться приклади саботажу підводних телекомунікаційних кабелів та газопроводів у Балтійському морі, зокрема пошкодження газопроводу Balticconnector та кількох комунікаційних кабелів між Фінляндією, Естонією, Литвою, Швецією та Німеччиною.

Європейська комісія описує критично важливу інфраструктуру як «нове поле бою сучасної війни», водночас у документі також застерігається від діяльності так званого «тіньового флоту», який пов'язаний з можливим саботажем підводної інфраструктури.

Крім того, по всій Європі зафіксовано велику кількість пожеж, диверсій на залізницях та інших інцидентів. Згідно з даними, наведеними в документі, між січнем 2022 року та лютим 2026 року було виявлено 152 інциденти, приписані російським суб'єктам.

Гібридні дії агресивно поширюються у військову сферу, де навмисні провокації випробовують межі можливостей Альянсу НАТО та створюють паніку серед цивільного населення. З 2022 року держави-члени на східному фланзі постійно фіксують порушення свого повітряного простору.

Серед яскравих прикладів – вторгнення російської крилатої ракети в польський повітряний простір у березні 2024 року, неодноразові порушення повітряного простору військовими літаками та збиття російського безпілотника над румунською територією у травні 2026 року. Крім того, повітряні кулі, запущені з Білорусі, систематично проникали на території Польщі та Литви в рамках ширшої кампанії психологічного тиску.

Боротьба з маніпуляціями інформацією

В інформаційній сфері Європа веде важку боротьбу проти іноземних маніпуляцій та втручання (FIMI). У звіті Європейської служби зовнішніх дій (EEAS) за березень 2026 року Росія (29%) та Китай (6%) чітко визначені як основні генератори дезінформаційних кампаній.

За допомогою складних операцій, таких як Ghostwriter та Doppelgänger, ці суб'єкти використовують ботнети, фейкові медіа-портали та дипфейковий контент, створений за допомогою штучного інтелекту.

Їхніми головними цілями є ключові демократичні події, зокрема Олімпійські та Паралімпійські ігри 2024 року в Парижі, президентські вибори в Румунії, а також виборчі цикли в Молдові, з чіткою метою підриву довіри до виборчих процесів та поглиблення соціального розколу.

Європейський парламент закликає до рішучішої відповіді

У брифінгу зроблено висновок, що Європейський парламент вважає, що найбільші гібридні загрози для ЄС походять від Росії, Китаю та Білорусі, і закликає до зміцнення співпраці між ЄС та НАТО, підвищення стійкості держав-членів та кращого захисту критичної інфраструктури.

Європейський парламент також закликає до покращення обміну розвідувальними даними, рішучішої реакції на дезінформацію та кібератаки, а також тіснішої співпраці з країнами-партнерами.

ГеоПост