Борис Варга для The Geopost: ВУЛИЧНІ СУТИЧКИ – НОВИЙ ЕТАП ПРОТЕСТІВ У СЕРБІЇ

Вулиці сербських міст увечері стають полем битви між протестувальниками та прихильниками правлячої Сербської прогресивної партії, яких захищає поліція.

Після останнього великого студентського протесту на сербське релігійне та національне свято Відовдан (28 червня) у Белграді, протести в Сербії вступили в нову, децентралізовану фазу.

Студенти закликали громадян організовувати протести у своїх місцевих громадах, містах та муніципалітетах, а новим методом боротьби є громадянська непокора.

Мета громадянської непокори по всій Сербії — змусити режим президента Александара Вучича оголосити дострокові парламентські вибори, які б привели до формування нового уряду, готового виповнити вимоги студентів. Одна з головних вимог студентів — систематична боротьба з корупцією та покарання всіх винних у смерті 16 людей, які загинули дев’ять місяців тому внаслідок обвалу навісу на залізничному вокзалі у місті Новий Сад.

Громадянська непокора, яка розпочалася з флешмобів демонстрантів, що блокували перехрестя, останніми тижнями переросла в протести перед партійними офісами Сербської прогресивної партії в містах по всій Сербії.

Сутички відбуваються, коли поліція охороняє прихильників Александара Вучича, які кидають у демонстрантів яйця, пляшки з водою, різні предмети та підпалюють піротехнічні матеріали (петарди), які можуть поранити учасників.

Останніми днями такі сутички спалахнули в кількох містах: Новий Сад, Белград, Врбас, Бачка Паланка, Панчево, Ніш, Чачак, а раніше – в Новий Пазарі та Кральєво. Поліція на боці прихильників Вучича, вона дедалі менше здатна підтримувати порядок, тоді як щовечора все більше людей отримують поранення з обох боків демонстрацій.

Президент Сербії свідомо створює кризу та нарощує напруженість у суспільстві. І в цьому немає нічого нового, така насильницька політехнологія застосовується з моменту приходу Вучича до влади, майже щоразу перед виборами.

Однак протести в Сербії, які тривають вже понад дев’ять місяців, більше не є лише студентськими, більше не є мирними та не мають ліберальних вимог. Страх зник, невдоволення зростає, і з’являється все більше громадян, які готові фізично протистояти прихильникам криминального режиму Сербської прогресивної партії.

А Александар Вучич повернувся до своїх старих методів з періоду, коли він був чиновником Сербської радикальної партії, яка в 1990-х роках розпалювала конфлікти в Хорватії, Боснії та Герцеговині та Косово. Тепер він переслідує інакодумців та розпалює конфлікти всередині держави, що замкнуло коло насильства, з яким доведеться зіткнутися Сербії.

Бо Вучич не дозволить собі програти вибори, ані мирно не передасть владу своїм опонентам.