Росія знову використовує Сербію як пішака? Молдова – мішень, Москва переходить у наступ за старою схемою

В останні роки Молдова опинилася в центрі серйозної політичної та безпекової напруженості, яка загострилася напередодні парламентських виборів, запланованих на 28 вересня 2025 року. Протягом цього періоду влада неодноразово звинувачувала Росію та осіб з інших країн у спробі дестабілізації країни, тоді як вітчизняні та міжнародні ЗМІ повідомляли про нібито підготовку до насильницьких дій у Сербії, Чорногорії та інших країнах.

Масові арешти перед виборами

Президент Молдови Майя Санду попередила, що Росія інвестує сотні мільйонів євро у підрив парламентських виборів та дестабілізацію країни. Невдовзі після цього молдовська поліція провела масові рейди по всій країні та затримала 74 особи. Влада стверджує, що багато хто з заарештованих пройшов навчання в Сербії, а російські служби готували їх до проведення масових заворушень.

Генеральний прокурор Віктор Фуртуна заявив, що розслідування триває з червня 2025 року, і що наразі ідентифіковано 111 осіб, пов’язаних зі змовою. Підозрювані отримували близько 400 євро на годину за нібито навчання в Сербії, яке було організовано громадянами Росії. Під час навчання вони навчилися проривати поліцейські кордони, чинити опір правоохоронцям, використовувати гумові палиці, наручники та, в деяких випадках, вогнепальну зброю.

Директор поліції Віорел Чернаучану пояснив, що весь план був скоординований з Росії через кримінальні структури. Один з провідних інструкторів, відомий на прізвисько «Бес», представився як співробітник російських спецслужб. Ще одним ідентифікованим організатором був Андрій Павлов, офіцер Міністерства оборони Росії, відомий підривною діяльністю в Європейському Союзі, Азії та Африці.

Співпраця між вітчизняними та іноземними структурами

Розслідування показало, що навчальні курси були пов’язані з політичними партіями та злочинними угрупованнями в Молдові, тоді як мережа, пов’язана з проросійським рухом «Шор», служила для вербування нових учасників. Ймовірно, деякі з підозрюваних не знали про справжню мету своїх поїздок до Сербії, вважаючи, що вони вирушають на паломництво, і пізніше були залучені до навчання насильницьким діям. Частина навчання також була організована на території Молдови.

Експерти з безпеки, зокрема Предраг Петрович з Белградського центру політики безпеки та військовий аналітик Александар Радич, оцінили, що внутрішні служби в Сербії «скоріше за все, не були здивовані», але мовчали, щоб уникнути дипломатичних ускладнень. На їхню думку, Москва використовує Сербію як «третю країну» для приховування своєї діяльності, тоді як навчені особи в Молдові планують насильницькі дії, включаючи використання вибухівки та дронів.

Попередні інциденти та звинувачення у державному перевороті у 2023 та 2024 роках

Ще у 2023 році президент Санду висунув звинувачення у тому, що російські служби за допомогою громадян Сербії, Чорногорії та Білорусі планують державний переворот у Молдові. План включав проникнення до цивільного населення, напади на урядові будівлі та захоплення заручників. Серед місць, що перебували під наглядом, був футбольний матч між ФК «Партизан» та ФК «Шериф», де іноземні громадяни мали спричинити інциденти.

У 2024 році новини про молдавські тренування в Сербії привернули увагу ЗМІ в регіоні. Експерти оцінили, що внутрішні служби Сербії не були здивовані цією діяльністю, але «мовчали», щоб уникнути політичних та дипломатичних ускладнень.

Реакції Сербії, Чорногорії та Росії

У 2023 році Сербія та Чорногорія рішуче заперечували причетність своїх громадян. Тодішній міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич наголосив, що Сербія та Молдова є дружніми країнами, і що вони шукають всю інформацію, щоб запобігти будь-якій участі своїх громадян у насильницьких діях. Колишній прем’єр-міністр Чорногорії Дрітан Абазович заявив, що такі звинувачення не слід приписувати офіційній політиці Чорногорії, а окремим особам. Росія відкинула звинувачення у причетності до змови з метою державного перевороту та закликала Кишинів не піддаватися на провокації.

Контекст та міжнародна увага

Ці події розгортаються в контексті ширшого гібридного конфлікту, в якому Молдова стикається з втручанням Росії у свої внутрішні справи, включаючи кампанії дезінформації, фінансування проросійських партій та спроби зірвати вибори. Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році Молдова подала заявку на членство в ЄС та отримала статус кандидата. Переговори про вступ розпочалися минулого року, що ще більше посилило напруженість з Москвою.

Загалом 111 осіб наразі перебувають під кримінальним розслідуванням за навчання, підривну діяльність та можливі плани насильства, тоді як Молдова балансує між необхідністю підтримки внутрішньої безпеки та підготовкою до вирішальних парламентських виборів, які визначатимуть її європейський чи проросійський шлях. Європейські чиновники уважно стежать за ситуацією та обмінюються інформацією з Кишинівом, поки громадяни готуються до одних з найважливіших виборів за останнє десятиліття./Nova.rs/