Чи підклала Росія «отруйну пігулку» в угоду про припинення вогню в Чорному морі?

Заяви США та Росії, що визначають рамки для обмеження військових дій у Чорному морі, були широко схвалені як крок до ширшого припинення вогню у війні Кремля проти України: І Москва, і Вашингтон «продовжать працювати над досягненням міцного і тривалого миру», заявили Кремль і Білий дім.

Але в заяві Кремля також містилися конкретні формулювання, відсутні в заяві Білого дому.

У Кремлі заявили, що Москва буде дотримуватися угоди лише після того, як Захід скасує санкції проти російських банків, які займалися торгівлею сільськогосподарською продукцією, а також проти російських кораблів. Окремо було згадано Россельхозбанк, великого державного кредитора російського агробізнесу, в тому числі підключення його та інших російських установ до глобальної системи банківських переказів SWIFT.

Так само як і зняття обмежень на експорт добрив та страхових компаній, що їх покривають.

На думку експертів, все це потенційно може стати головним каменем спотикання: Наприклад, приєднання до системи SWIFT вимагатиме згоди Європи – в той час, коли американо-європейські відносини погіршуються по спіралі.

Чи є це «отруйною пігулкою», спрямованою на торпедування всієї угоди? Чи це Росія проштовхує максималістські переговорні позиції, подібно до того, як вона це робила до початку тотального вторгнення в Україну? Чи мова Кремля просто стала більш відвертою у своїх формулюваннях?

«Російські вимоги абсолютно непропорційні тому, що Росія пропонує», – сказав Радіо Свобода Яніс Клюге, заступник керівника відділу Східної Європи та Євразії Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки в Берліні.

«Москва хоче випробувати [адміністрацію Трампа] тут. Вона хоче побачити, наскільки він дійсно відчайдушно прагне домогтися хоча б часткового припинення вогню, – сказав Клюге. «Але також важливо, кого Трамп звинуватить у тому, що угода не буде досягнута. Умови Росії мають на меті відвернути гнів Трампа від Москви і спрямувати його на Європу».

“Першопричини”

Трамп зробив припинення трирічного нападу Росії на Україну одним зі своїх головних зовнішньополітичних пріоритетів. На відміну від свого попередника Джо Байдена, який відмовлявся взаємодіяти з Москвою, адміністрація Трампа зробила саме це, провівши щонайменше дві телефонні розмови з президентом Владіміром Путіним і відправивши провідних радників, включно з держсекретарем Марко Рубіо, до Саудівської Аравії для відкриття переговорів.

Переговори були зосереджені не лише на врегулюванні війни, але й на більш широкому відновленні американо-російських відносин, які різко погіршилися щонайменше з 2012 року, за часів тодішнього президента Барака Обами, а потім різко погіршилися після вторгнення в лютому 2022 року. Путін назвав ці ширші проблеми «першопричинами» протистояння навколо України.

Домовленість, досягнута цього тижня, яка включала паралельні переговори США з українськими посадовцями, передбачала залучення «технічних експертів», яким було доручено зосередитися лише на одній сфері: Чорноморській ініціативі.

Це угода, укладена за посередництва Туреччини та Організації Об’єднаних Націй, спрямована на виведення українського та російського зернового експорту з Чорного моря на світові ринки, щоб запобігти побоюванням щодо цінової інфляції та голоду.

Термін її дії закінчився в липні 2023 року після того, як Росія відмовилася поновити свою участь.

Широкомасштабні західні санкції, спрямовані на покарання Росії за вторгнення, включали відключення російських банків від SWIFT – системи обміну повідомленнями, яка допомагає банкам здійснювати перекази та платежі.

Санкції, однак, не були спрямовані проти російського експорту продовольства і добрив; Москва залишається основним постачальником на світові ринки товарів, пов’язаних із сільським господарством. Однак російські чиновники неодноразово скаржилися на те, що санкції у таких сферах, як страхування, судноплавство і логістика, перешкоджають цій торгівлі.

Вимоги, викладені в заяві Кремля від 25 березня, за словами Клюге, схожі на те, що Росія хотіла отримати під час переговорів 2023 року.

«Тоді Україна була у відчайдушній ситуації, потрібно було знайти рішення для експорту зерна, – сказав він. «ЄС був стурбований тим, що занадто багато зерна надходило до Європи, що викликало протести фермерів. Тому ЄС був готовий піти на компроміс, і «перепрофілювання» Россельхозбанку розглядалося як один з варіантів досягнення цієї мети».

«Ми бачили це раніше. Вони, по суті, копіюють і вставляють свою власну мову з літа 2023 року, – сказала Юлія-Сабіна Джоджа, старший науковий співробітник Інституту Близького Сходу у Вашингтоні, округ Колумбія, і колишній радник президента Румунії. «Вони не були такими сміливими, як зараз, з мовою SWIFT, і особливо з експортом добрив, на якому вони заробляють багато грошей».

“Тактика переговорів”

За тиждень до оголошення Чорноморської угоди Кремль і Білий дім намітили рамки обмеженого режиму припинення вогню, який мав на меті обмежити обстріли об’єктів енергетичної інфраструктури – електростанцій, ліній електропередач і підстанцій.

Тим не менш, українські та російські війська продовжують обстрілювати один одного безпілотниками та ракетами, в тому числі в ніч на 26 березня.

Дмитро Литвин, радник президента Володимира Зеленського, повідомив Українській службі Радіо Свобода, що з 18 березня Росія щонайменше вісім разів атакувала українські енергетичні об’єкти.

У коментарях журналістам речник Кремля Дмитро Пєсков наполягав на тому, що наказ Путіна про мораторій на обстріли української енергетичної інфраструктури залишається в силі.

Він також сказав, що чорноморська ініціатива буде «активована після того, як буде виконано низку умов».

Заява Білого дому від 25 березня загалом свідчила про те, що Вашингтон допоможе відновити доступ Росії до ринку експорту сільськогосподарської продукції та добрив, а також знизить вартість морського страхування та покращить доступ до портів.

Пізніше в коментарях журналістам Трамп дав зрозуміти, що його адміністрація розглядає можливість скасування додаткових санкцій.

«Це переговорна тактика, але в ній немає нічого дивного або незвичайного», – сказала Джоджа про позицію Росії. «Вони не хочуть припинення вогню або припинення війни. Вони продовжують знаходити виправдання, щоб не робити цього, продовжують ставити умови, які переслідують їхні національні інтереси».

Росія чітко дала зрозуміти, що її кінцевою метою є скасування західних санкцій. Але ці санкції залишаються розмінною монетою для адміністрації Трампа, тому навряд чи Білий дім прагнутиме скасувати їх усі одразу, вважає український економіст Борис Кушнірук.

«Трампу не вигідно скасовувати всі санкції проти Росії. Це інструмент впливу, тож навіщо його позбуватися?» сказав Кушнірук Українській службі Радіо Свобода.

Марк Галеотті, багаторічний експерт з питань російських спецслужб, стверджує, що російські чиновники влаштовують пастку для європейців.

«Багато поступок, яких вимагає Москва, не просто подарунок Вашингтона, – сказав він у статті для журналу «The Spectator». «Чи буде Європа покірно погоджуватися з американським планом, посилюючи розчарування від того, що її також немає за столом переговорів, чи чинитиме опір, знову ризикуючи ще більше відштовхнути і без того єврофобську адміністрацію?”/rferl/.