«Фактчекінг» як новий жанр кремлівської дезінформації

Ще у листопаді 2024 року на форумі «Діалог про фейки 2.0» ТАСС, АНО «Диалог» та «Мастерская новых медиа» підписали меморандум про створення так званої Міжнародної асоціації з фактчекінгу.

«Боротьба з фейками – важливе питання на світовому рівні, тому міжнародна співпраця в цьому напрямку є необхідністю», – заявили тоді в Москві.

І ось у квітні 2025 року вже запустився сайт «асоціації». «Цей глобальний онлайн-майданчик доступний усім користувачам та об’єднує експертів у сфері викриття недостовірної інформації, тут формується чесний відкритий підхід до фактчекінгу, акумулюються актуальні розслідування і спростування», – заявила представник МЗС РФ Захарова.

НАСПРАВДІ, «боротьбою з фейками» Росія займається давно. І ось як це працює. На «Первом канале», наприклад, виходить передача під назвою «АнтиФейк». Один із перших її випусків (від 3 березня 2022 року) був присвячений тому, «як створюються українські фальшивки». Глядачам показали відео, на якому зафіксовано потужний вибух внаслідок російського удару по Харкову, і заявили, що це фейк «українських пропагандистів». Як «спростування» глядачам продемонстрували інше відео цього ж удару, але оголосили, що воно нібито зняте ще у 2017 році, і що на ньому – зовсім не ракетний удар, а вибух на складі озброєнь.

Про одне відео заявили, що його поширили «українські пропагандисти» з метою довести, що це нібито російський ракетний удар по місту. А друге відео подали як  «спростування»: мовляв, на ньому зафіксований вибух на складі озброєнь у 2017 році. Таким чином глядачів підводили до думки, що українці ілюструють новини про війну старими відео. Цю нісенітницю ще тоді спростували дослідники Крейг Сілвермен і Джефф Као.

Згадані дослідники зауважили, що йдеться про «принципово нову і потенційно дуже небезпечну кампанію з дезінформації – коли її подають під соусом повторної перевірки фактів». І ось тепер, як бачимо, Москва хоче масштабувати цю методику брехні на міжнародний рівень, поширюючи пропаганду під виглядом «фактчекінгу». /spravdi