Сотні українських будинків у Криму конфісковані як власність Росії

«Я ваш сусід, Володя. Ваші квартири продано. Зателефонуйте мені — терміново».

Коли це повідомлення надійшло до Світлани Колісніченко та її родини у травні 2024 року, воно підтвердило їхні найгірші побоювання щодо майна, яке вони залишили в Криму після переїзду до Києва.

З моменту першої незаконної російської окупації Криму у 2014 році — та повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році — сотні будівель, будинків та іншої нерухомості в Криму були захоплені російською владою, за даними міжнародних правозахисників.

У випадку Колісніченко вони дізналися, що колишній український солдат, який тепер є громадянином Росії, проживає в їхній трикімнатній квартирі без їхньої згоди. Він також реєстрував там своїх дітей та дружину.

Новий орендар точно не платив орендну плату Колісніченкам.

«Я думаю, що наша сусідка Людмила та її чоловік Віталій дали йому ключі, — сказала Колісніченко. – Вона, мабуть, почала здавати нашу квартиру в оренду чи щось таке».

Вона каже, що дізналася про це лише тоді, коли Володя зателефонував їй і сказав, що Людмила «впускає до квартири незнайомців, зокрема військових».

«У моєму будинку, де ми раніше жили, вже сім таких квартир. Виявляється, це щось на зразок масового явища», – сказала Колісніченко.

За даними правозахисних організацій, вилучення майна, що належить українцям, які виступають проти російської окупації, відбувається систематично та в масових масштабах.

Ті, хто, як Колісніченко, відмовився від пропозиції російських паспортів, здається, часто стають мішенню.

«Ми були проти політики Росії – тому ми не взяли паспорт, це єдина причина, – сказала Колісніченко. – Я мала повне право отримати паспорт, і моя мати в Росії, але я не хотіла. Мені не подобалася ця агресія».

За словами спостерігачів, ця політика коштувала сотням українців їхніх будинків та будівель.

«Якщо [країни] будуть ставитися до російської агресії неприхильно та запровадять санкції, то [їхні] громадяни вважатимуться недружніми», – сказав Микита Петровець з некомерційної організації «Регіональний центр прав людини». У таких випадках, згідно з російським законодавством, «може відбутися відповідна конфіскація майна».

За словами Петровця, багатьом українським власникам нерухомості дали близько року на те, щоб або передати, або продати свою власність, після чого «розпочався примусовий продаж за рішенням суду. Тепер такі ділянки продаються на аукціонах. З цієї точки зору, їхнє майно також фактично експропріюється».

Юлія Стежко, чия родина інвестувала в земельну ділянку в Криму та планувала будівництво там будинку, виявила, що її було конфісковано за рішенням суду після того, як вони покинули півострів.

Земля, яку вона описала як «з видом на море, загалом гарна нерухомість», є значною втратою.

«Ми купили її на заощадження всієї родини», — каже вона, додаючи, що вони сподівалися, що їхні діти будуть проводити там канікули відповідно до сімейних традицій.

«Крім того, там похований мій дід по материнській лінії», — каже вона.

Коли вона звернулася до влади Криму, Стежко сказали, «що набрав чинності указ, згідно з яким я не маю жодних прав на майно, і все».

У 2023 році встановлена ​​Росією влада в Криму оголосила про свій намір продати близько 1000 об’єктів нерухомості, включаючи квартиру в Ялті, що належить Олені Зеленській, дружині президента України Володимира Зеленського, яку було продано за 44 мільйони рублів (530 000 доларів США).

До кінця 2023 року понад 2600 об’єктів майна, що належить українцям, було незаконно привласнено, як показало розслідування «Крим.Реалії» Радіо Свобода.

Росія більше не пов’язана ЄСПЛ

У березні 2020 року президент Росії Володимир Путін підписав указ, яким майже весь Крим оголосив так званою прикордонною територією Росії. Цей акт заборонив «іноземним громадянам», включаючи українців, володіти землею в окупованому Криму.

За українським законодавством нічого не змінилося; право власності українців все ще повністю визнається. Але встановлені Росією чиновники в Криму опублікували довгі списки адрес та прав власності на земельні ділянки, які вони планують захопити.

Регіональний центр з прав людини задокументував, що лише за три роки кількість ділянок, що належать так званим іноземним громадянам у Криму, зменшилася на 50 відсотків — з понад 11 000 до 5 000.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) подав позов щодо захоплення земель та визнав російську політику незаконною. Але у 2022 році Росію було виключено з Ради Європи, і вона більше не є учасницею Європейської конвенції з прав людини, а це означає, що її уряд більше не зобов’язаний виконувати рішення суду.

Відтоді російська влада заявила, що рішення ЄСПЛ не будуть виконані.

Залишається зареєстровано близько 1101 позову, поданого українцями до ЄСПЛ щодо порушень прав людини в окупованому Криму, понад половина з яких стосується експропріації майна./Rferl/