Північнокорейські війська стають кошмаром для Росії – The Telegraph

Після двох років інтенсивних залицянь, які переходили від теплих слів до життєво важливої ​​зброї, зустрічей у Пхеньяні та 11 тисяч солдатів на території рф, відносини між Путіним і Кім Чен Ином були підписані кров’ю, коли з’явилися перші історії про втрати північнокорейців на українському полі бою. Про це пише The Telegraph.

У понеділок ГУР, українська військова розвідка, заявила, що 30 північнокорейців були вбиті або поранені в боях навколо сіл Плехово, Воробжа та Мартинівка в Курській області – цю цифру повторив речник Ради національної безпеки США. У четвер Лі Сон Квон, член парламенту Південної Кореї, який отримав інформацію від розвідувальних служб своєї країни, заявив, що загалом було вбито щонайменше 100 північнокорейських солдатів і ще 1000 отримали поранення.

Ці звіти важко перевірити, враховуючи характер поля бою та порядок денний учасників. Ні Москва, ні Пхеньян не визнають введення північнокорейських військ у війну проти України, не кажучи вже про жертви. Однак перші бойові операції корейських військ після війни у ​​В’єтнамі вже дають цікаве уявлення про сильні та слабкі сторони оновленого альянсу, а також про його ширші дипломатичні ризики та можливості.

Тактика 70-річної давності

Багато хто висловив здивування уявній наївності північнокорейських військ під бойовим вогнем вперше. На неперевірених кадрах, опублікованих в українських соцмережах, видно, як солдати очевидно корейського походження (хоча представники азіатських меншин росії також служать у її збройних силах) намагаються сховатися за деревами на відкритих, засніжених полях, поки за ними нещадно полюють дрони. У дописі у Facebook 8-й полк спецпризначення вихвалявся «теплим прийомом північнокорейських військ».

«Вони не розуміють, що відбувається», — сказав The Washington Post один з українських командирів безпілотника. «Ми були дуже здивовані, ми ніколи не бачили нічого подібного – сорок-п’ятдесят людей бігли по полю. Це ідеальна ціль для артилерії та операторів [дронів] Mavic. Росіяни ніколи так не бігали».

Інший оператор безпілотника в Курській області порівняв «химерний» досвід із «грою в комп’ютерний симулятор у легкому режимі», а український офіцер сказав, що північнокорейці використовували «ту ж тактику, що й 70 років тому».

Марк Кансіан, колишній полковник Корпусу морської піхоти США, а нині старший радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), також спілкувався з українськими офіцерами. «Я здивований, що північнокорейців використовують невеликими групами», — каже він. «Якщо це правда, вони справді стануть гарматним м’ясом».

Однак така тактика не буде повністю суперечити російській стратегії, яка протягом останніх двох років більшою мірою покладалася на чисельну перевагу, ніж на інновації. «росія вже давно розгортає свої елітні сили у вигляді піхоти для фронтальних наступів», — каже Крістіна Гарвард, аналітик з росії в Інституті вивчення війни (ISW). «Малоймовірно, що росія розгорне північнокорейські сили інакше».

Мовний бар’єр

Можливо також, що росіяни вважали, що у них не було вибору, враховуючи короткий період між неперевіреними північнокорейськими військами, яких Кім Чен Чен Чен звільнив на спеціальній церемонії в жовтні, та їх призовом на поле бою лише через два місяці. Озброєні фальшивими документами, які ідентифікують їх як бурятів, азіатський народ із Сибіру, ​​сотнею слів рудиментарної російської та деякими поспішними тренуваннями з очищення траншей, корейці, здається, далеко не готові до загартованого в боях українського ворога.

Це враження було зміцнене свідченнями північнокорейських перебіжчиків, один з яких цього тижня сказав Радіо Вільна Європа, що він погоджується з оцінкою України про те, що північнокорейські війська можуть зазнати втрат до 90 відсотків.

Ці втрати, ймовірно, посиляться через лінгвістичні та оперативні проблеми багатонаціонального розгортання. Канчіан був здивований, дізнавшись, що північнокорейців, очевидно, зливають з російськими військами. «Під час Першої світової війни США наполягали на тому, щоб їхні підрозділи діяли разом, а не були розпорошені по фронту, як хотіли французи», — каже він. «Досить важко змусити американців і британців зрозуміти один одного, і у них є спільна мова. Російська і корейська дуже різні. Можливо, росіяни не мають великої довіри до північнокорейського командування».

За даними ГУР, саме цей мовний бар’єр став причиною недавнього інциденту «дружнього вогню», під час якого вісім чеченських солдатів були вбиті північнокорейськими солдатами. Південнокорейські спецслужби вважають, що «витратні» підрозділи Північної Кореї розглядаються їхніми російськими союзниками як «скоріше тягар, ніж актив».

Елітний штурмовий корпус

«У нас недостатньо інформації, щоб оцінити ефективність інтеграції Корейської народної армії з російськими військами в Курську», — каже Майкл Медден, експерт з Північної Кореї з Центру Стімсона у Вашингтоні. «Ми чули про «гарматне м’ясо» ще до того, як північнокорейські війська були на театрі військових дій. Вимірювання їх ефективності займе трохи більше часу».

Подібним чином Гарвард зазначає, що російські мілітарні блогери «стверджували, що північнокорейські сили змогли неймовірно швидко захопити населені пункти в Курській області» — хоча це «імовірно частина інформаційних операцій, спрямованих на залякування українських сил».

Існує також ризик недооцінки північнокорейських військ з елітного Штурмового корпусу, підрозділу, підготовка якого включає в себе розбивання лампочок голими руками та биття дерев’яними палицями по тулубах своїх товаришів без сорочок.

«Загалом, це добре навчені війська з високим рівнем індоктринації», — каже Медден. «Вони надходять з військових частин, які повністю забезпечені продовольством, одягом і технікою».

Люди в обмін на ракетні технології

Отже, як цей військовий альянс може діяти в довгостроковій перспективі?

«Союзники неминуче посваряться один з одним, тому буде присутній політичний вимір, особливо якщо втрати почнуть зростати», — каже Кансіан. «Це може спонукати до певної адаптації, наприклад, більше навчання для північнокорейців або функціонування їх як цілих підрозділів».

Медден зазначає, що це лише перший етап північнокорейсько-російської співпраці. «Втрати можуть призвести до короткострокових невдач, але в середньостроковій і довгостроковій перспективі це зміцнить відносини».

«Ми не можемо виключити ймовірність того, що додаткові війська будуть розгорнуті з інших підрозділів», — каже доктор Едвард Хауелл, викладач політики в Оксфордському університеті та співробітник Корейського фонду в Chatham House. «Якщо росія пообіцяла надати Північній Кореї передову військову та ракетну технологію, а також ноу-хау, у відповідь на те, що Північна Корея піде «на все» та надішле живу силу, то Північна Корея, швидше за все, продовжить розгортати війська, щоб отримати ці гроші, пільги і вимагати від путіна більш істотних поступок».

Поступки, яких вже добилися від Москви, показують, наскільки ці 11 тисяч північнокорейських солдатів є просто пішаками у ширшій геополітичній війні. Кім Чен Ин відправив до росії 20 тисяч контейнерів зброї, заробивши до 5,5 млрд. доларів для країни, яка постраждала від американських санкцій. Тим часом, відправка військ може принести ще 572 млн. доларів на рік у вигляді платежів, зміцнюючи його внутрішнє становище та даючи його солдатам, які вижили, бойовий досвід XXI століття. Російський альянс також пропонує потенціал для розвитку свого потенціалу ядерної зброї.

Подібним чином російський уряд, який за два роки зазнав приблизно 600 тисяч втрат, міг би уникнути ще одного непопулярного призову своїх резервів завдяки корейським підкріпленням.

Згідно з останньою статтею доктора Хоуелла для Chatham House, ця взаємна вигода посилюється тим, що дві держави прагнуть «підірвати та зруйнувати інституції та легітимність міжнародного порядку під проводом США».

Хоча партнерство допомагає росії, доки триває війна в Україні, воно, як він стверджує, вигідніше Північній Кореї в довгостроковій перспективі. «Тепер Пхеньян має непохитну підтримку Москви в Раді Безпеки ООН, яка була зведена до найбільш склеротичного рівня з моменту заснування інституції в 1945 році», — пояснює він.

Заманювання перебіжчиків

Однак зміцнення російсько-північнокорейської осі дає прихильникам України дві переваги. Одна з них полягає в тому, що новини про участь Північної Кореї вже спонукали НАТО надати більше військової допомоги Україні. Інша полягає в тому, що українці швидко помітили пропагандистську цінність очорнення північнокорейців як «найманців», з якими погано поводяться їхні російські господарі. Цього тижня президент Зеленський заявив, що «не було жодної причини для того, щоб північнокорейці гинули у цій війні», опублікувавши неперевірене відео на X, на якому російські солдати, очевидно, спалюють обличчя загиблих північнокорейських солдатів, намагаючись приховати їхні особи.

Тим часом український проект «Хочу жити», який намагається заманити російських військових до перебіжчиків, взявся викладати відео корейською мовою, в яких обіцяють «триразове гаряче харчування» північнокорейським перебіжчикам.

«Є кілька дуже потужних можливостей, — каже Кансіан. «Військовополонені Північної Кореї, ймовірно, скажуть деякі незручні речі, коли їх витягнуть із пропагандистської бульбашки, в якій вони жили все своє життя. Їм навіть вдасться організувати перебіжчиків до Південної Кореї».

Переклад: Інформаційний спротив