Ким був сербський бойовик Братислав Живкович, який воював проти Косова та України

Сербські медіа повідомляють про загибель Братислава Живковича, командувача сербської націонал-шовіністичної парамілітарної організації “Четники”, який брав участь у російсько-українській війні на боці РФ. Живкович здобув сумнозвісну репутацію ще в 1990-х роках, коли брав участь у воєнних конфліктах на території Західних Балкан, зокрема під час розпаду Югославії та внаслідок воєн у Косові.

Після початку російського вторгнення в Україну в 2014 році він займався організацією відправки сербських найманців на фронт, де вони воювали на боці проросійських сепаратистів, а також командував взводом мотострілецького полку ЗС РФ.

За інформацією медіа, Братислав Живкович загинув під час контрнаступу Росії в Курській області в ніч на 2 січня. Новина про його смерть поширилася через російські Telegram-канали. В одному з дописів, зокрема, йдеться: “У ніч на 2 січня у важких боях за звільнення Курської області як герой загинув наш друг і побратим, командир десантно-штурмового взводу Братислав Живкович”.

Сербські та російські медіа створюють навколо Живковича романтичний ореол “добровольця” та “непересічної людини”, яка загинула під час “конфлікту“. Проте вони старанно оминають згадку про те, що цей “конфлікт” насправді є частиною повномасштабної війни Росії проти суверенної України. Питання, що цей сербський найманець робив на території іноземної країни, також залишається без відповідей.

Його прізвище періодично виникало всюди, де проливалась кров. Вже у 16-річному віці Живкович був активно залучений до бойових дій, коли вирушив до Боснії на Хорватсько-боснійську війну. Наприкінці 1990-х він воював на боці сербських сил у Косові.

Колишній футболіст, свою проросійську кар’єру Живкович розпочав у 2012 році, коли брав участь у зведенні барикад на півночі Косова. Вже тоді він заявив, що організовуватиме добровольців з Сербії для боротьби з албанцями. У 2015 році Живкович перебував у Північній Македонії, де зустрічався з представниками місцевих сербських асоціацій і призначив командувача сербських четників у регіоні.

Він намагався перетнути кордон на прикордонному переході Прешево-Куманово, але сербська поліція не впустила його. Йому заборонили в’їзд до 15 країн НАТО.

Про активність загону Живковича в українських подіях відомо з 2014 року, де ще у березні його люди “забезпечували безпеку” кримського “референдуму”, а влітку з’явилися на Луганщині. Белградська газета “Курір” називала його “сербською зіркою в Криму”, пише Радіо Свобода.

“Сербські медіа повідомляли про нього багато разів: коли навесні 2014 року очолював сербських добровольців у Криму, коли згодом розсварився із своїми співбійцями через розподіл грошей на Донбасі, коли був причетний до спроби перевороту в Чорногорії 2016 року, коли його видворили з Румунії з пʼятнадцятирічною забороною вʼїзду до країни...”, – пише видання.

У 2018 році влада Сербії на вимогу Генпрокуратури України затримала найманця за “участь у військових діях за кордоном“, але він швидко опинився на волі. Він сказав журналістам, що після “Мінських угод” на Донбасі не воював, а нібито “читав лекції з історії балканських народів“.

Навесні 2019 року Живкович повернувся на окупований Росією Донбас. У листопаді 2022 року лікувався від ран у московській лікарні.

У лютому 2023 року Живкович був помічений на посланні російського диктатора Володимира Путіна до Федеральних зборів, де кілька разів потрапив у кадр офіційної трансляції. Користувачі соцмереж звернули увагу на нашивку на його формі, де було зображено череп із короною – символ сербських четників.

Протягом своєї кар’єри Живкович активно підкреслював свою проросійську орієнтацію. На запитання, чому він захищає чужу країну, відповідав, що “в традиціях сербського народу допомагати у війнах у Росії, як і вони допомагали нам”.

У квітні 2024 року після чергового поранення Живкович проходив реабілітацію в Санкт-Петербурзі. У лікарняній палаті над його ліжком висів прапор із сербсько-російськими триколорами та написом: “Донбас – Росія”, “Косово – Сербія”. Він мав громадянство самопроголошеної “Луганської народної республіки” – сепаратистського квазідержавного утворення на території Луганської області України, квартиру в окупованій рашистами Горловці та російський паспорт. Його дружина-росіянка та донька живуть у Москві, ще двоє дітей та мати мешкають у Сербії.

В історії життя і смерті цього лідера сербської напівлегальної організації та російського орденоносця є суттєва деталь, на яку вказав в одній із публікацій історик і журналіст Михайло Рамач: “Белградські журналісти, котрі не хочуть бути названими, кажуть, що це типовий авантюрист, котрого Служба безпеки використувувала доти, доки їй був потрібний”.

Раніше The Geopost повідомляв про Живковича:

https://thegeopost.com/en/security/paramilitary-bratislav-zivkovic-participant-in-setting-up-barricades-in-the-north-of-kosovo-and-organizer-of-sending-serbian-mercenaries-to-the-war-front-in-ukraine/

/The Geopost