Від пропаганди до маніпуляцій: історія фінської журналістки, яка викрила російські «фабрики тролів» та їхній глобальний вплив

Фінська журналістка-розслідувачка Джессіка Аро, всесвітньо відома своїми дослідженнями російських пропагандистських мереж, відомих як «Російські ферми тролів», розповіла в ефірі шоу «The Geotalks» про те, як функціонують ці структури, чому дезінформація є такою потужною сьогодні та які ризики вона становить для демократичних суспільств.

Аро, авторка книги «Тролі Путіна», сказала, що її інтерес виник після того, як вона жила та працювала в Москві, де вона помітила поширення пропаганди не лише на телебаченні, а й в інтернеті.

Вона нагадала, що російські журналісти виявили «фабрику тролів» у Санкт-Петербурзі ще у 2013 році, що, за її словами, викликало тривогу, що такі кампанії можуть стати загрозою і для таких країн, як Фінляндія.

«Коли я дізналася про це, я зрозуміла, що якщо в соціальних мережах є анонімні пропагандистські тролі, які поширюють дезінформацію та брехню від імені Путіна, це може становити загрозу для фінського народу», – сказала вона.

«12-годинні зміни» та посади, замасковані під звичайні компанії

Пояснюючи організацію «ферм тролів», Аро розповіла, що один із об'єктів, який вона відвідала разом зі своїм колегою у 2015 році в Санкт-Петербурзі, був звичайною офісною будівлею, де позмінно працювали сотні молодих людей.

За її словами, працівники приходили на роботу о 09:00 ранку та працювали позмінно по 12 годин, при цьому їхнім завданням було поводитися в Інтернеті так, ніби вони «реальні люди», які діляться думками та інформацією, але насправді їм платили та давали вказівки.

«Ці структури вербували працівників на, здавалося б, звичайні посади, такі як менеджери соціальних мереж, графічні дизайнери та копірайтери, видаючи себе за «дослідницькі» агентства або бізнес-компанії».

«Пропаганда, розроблена для маніпуляції»

Аро наголосила, що пропаганда є потужною, оскільки вона «розроблена, щоб бути потужною» та безпосередньо спрямована на свідомість і психологію людей. Вона сказала, що за такими матеріалами часто стоять служби безпеки, посилаючись на ФСБ та російську військову розвідку ГРУ.

«Мета — маніпуляція: змусити громадськість думати чи діяти так, як хочуть «інформаційні воїни».

Аро попередив, що дезінформація може мати реальні наслідки для життя людей, аж до мобілізації на конфлікт.

Вона також згадала, що в попередні періоди спостерігала випадки, коли пропаганда також впливала на осіб, які брали участь у війні, а також навела як приклад втручання в громадську думку під час виборів у США 2016 року, де, за її словами, тролі організовували та підбурювали до протестів, видаючи себе за громадян США.

На запитання, як розпізнати онлайн-пропаганду, Аро запропонував перевірити зміст повідомлення та джерело: що насправді йдеться, чи повторює воно популярні кремлівські наративи та з яких ЗМІ/сайтів походить інформація.

Вона також навела приклади фраз, які вона назвала поширеними пропагандистськими наративами, як-от твердження, що «НАТО спричинило війну в Україні» або що «Росія не хоче війни», наголосивши, що вони використовуються для перекладання провини та применшення ролі Росії.

Подібні моделі на Балканах

Зрештою, Аро сказала, що бачить подібні закономірності на Балканах, зазначивши, що для своєї книги вона досліджувала інформаційну війну Росії в Сербії.

«Відбуваються скоординовані атаки на науковців та журналістів, які публікують дослідження російської дезінформації, тоді як кремлівські наративи поширюються не лише тролями, а й деякими великими ЗМІ», – сказала вона.

Вона додала, що журналісти стикаються з кампаніями з наклепу, скоординованими онлайн-атаками та тиском, який може навіть перерости у фізичну небезпеку, зазначивши, що сама заплатила «особисту ціну» після погроз та кампаній ненависті.