Міллер: Балкани серед регіонів, найбільш чутливих до інформаційних маніпуляцій

Балкани залишаються одним із найбільш чутливих до впливу та маніпулювання інформацією регіонів, де різні суб’єкти, наприклад Росія, намагаються вплинути на політичну орієнтацію країн, каже співзасновник Центру аналізу соціальних медіа Demos Карл Міллер.

В інтерв’ю The Geopost Міллер ділиться своїми поглядами на поточну ситуацію на Західних Балканах, наголошуючи на зусиллях Росії віддалити регіон від західних цінностей і ліберальної демократії.

За його словами, через пропаганду та інші стратегії впливу створюється наратив, який сприяє орієнтації на схід, кидаючи виклик стабільності та інтеграції регіону в Європу.

Повне інтерв’ю:

The Geopost: Як ви взагалі бачите ситуацію з дезінформацією в соціальних мережах?

Міллер: Те, що ми бачили, — це поява цілого ремесла навколо маніпулювання простором для досягнення ефекту. І з невеликих початків у 2012 чи 2013 роках, очевидно, повсюди відбувається рясність. І не тільки з акторами, як ви думаєте. Отже, коли мова заходить про інформаційні маніпуляції, на таких акторів як Росія, Іран і Китай приділяється величезна увага. Але ми також бачимо, як це відбувається в інформаційному просторі Саудівської Аравії, в Еміратах, на Філіппінах і в багатьох країнах. Є різні африканські інформаційні контексти. Отже, очевидно, що це стало досить поширеною практикою, частково для внутрішнього контролю, а частково для геополітичної вигоди.

The Geopost: А як ви бачите ситуацію російського впливу та пропаганди в Європі?

Міллер: Очевидно, ми бачимо величезну кількість російських операцій впливу в Європі, але я б сказав, що, ймовірно, найуспішнішими є не ті, які спрямовані на Захід як такий, а ті, які спрямовані на глобальний Південь, щоб спробувати зменшити вплив Заходу. Отже, якщо ви поїдете до Південної Африки, ви побачите там історії про людей, які, ймовірно, так чи інакше пов’язані з Росією, скуповують станції та повторно використовують банери, платять за вплив, іноді навіть за незаконні фінансові перекази. І я думаю, це досить ясно, принаймні для мене, це набагато більш конкуруюче інформаційне середовище, ніж те, у якому я живу.

The Geopost: А як щодо ситуації на Балканах?

Міллер: Балкани є чітким прикладом суперечливого інформаційного простору. Я не проводив останнім часом ніяких конкретних досліджень інформаційного середовища на Балканах, але ми бачимо, що в Косові та на Західних Балканах загалом з’являється багато активності, яка намагається відірвати ці країни від Заходу та з Європи. Зображення Заходу, Європи, ліберальної демократії як крихких і занепадницьких, а натомість наведення аргументів на користь довгострокових інтересів цих країн — це ніби поворот на схід.

The Geopost: Який ваш меседж організаціям, ЗМІ та журналістам, які борються з дезінформацією на Балканах?

Міллер: Моє звернення до всіх журналістів, по-перше, це подяка за те, що ви робите. Це нелегко те, що ти робиш, особливо в цій частині світу. Я знаю, що журналісти часто перебувають на передовій, а це означає, що вони часто стають мішенями самих інструментів інформаційної війни. Вони зазнають тиску в сфері кібербезпеки, вони можуть потрапити під розслідування з боку різного роду тіньових акторів, і їх репутація також може стати мішенню. Тому, по-перше, дякую. Ми, до речі, маємо знайти способи зробити журналістів більш безпечними за те, що вони роблять.

Напевно, моє головне повідомлення для журналістів, окрім цього, полягає в тому, що нам справді потрібно націлюватися на фактичні кампанії, коли ми їх розслідуємо. Тож досить легко знайти приклади дезінформації, що поширюється. Але що насправді нам потрібно зробити, так це вникнути в кампанії, грошові перекази, людей. І це вимагає, мабуть, найскладнішої та крихкої частини журналістики, а це журналістські розслідування, тривалі, часом досить ризиковані розслідування.

Лише через це ми дійсно дізнаємося більше про те, як насправді працюють інформаційні операції, хто це робить і хто за це платить.

/The Geopost