«Лише усвідомлення Заходом, що це не лише наша війна, а і їхня, зможе змінити ситуацію», – український науковець Тодоров про війну в Україні

«Росія веде війну, гарячу війну проти України, але вже довгі роки веде і гібридну війну проти Заходу». Про це говорить український науковець, історик, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету Ігор Тодоров.

В інтерв’ю для The Geopost Тодоров наголошує на важливості допомоги зі сторони Заходу і усвідомлення, що Росія ворог не лише для України

Повне інтерв’ю:

The Geopost:  Щиро дякую за інтерв’ю для The Geopolitics у Приштині. Можете розповісти про ситуацію в Україні?

Тодоров: На жаль, ситуація не є хорошою. Війна широкомасштабна вже триває два з половиною роки. Я, як колишній мешканець Донецька (нині окупована територія, ред.), можу сказати, що війна триває вже понад десять років, бо моє рідне місто Донецьк було окуповано ще в 2014 році. Війна, на мій погляд, носить екзистенційний характер. Для Росії, коли кажуть, для Путіна -це некоректно, адже для росіян існування України — це нонсенс: «України не може бути. Україна — це частка Росії, яка має бути лише в складі імперії». І сучасні російські політики, військові, вони вчилися по підручнику геополітика Дугіна (Олександр Дугін — російський філософ, політик, публіцист фашистського штибу, ідеолог неоєвразійства та рашизму, ред.)

Ще в 1996 році там було написано, що існування України — це рівнозначно окупації Росії. І, на жаль, росіяни мають успіх в окупації моєї рідної Донецької області. 2 жовтня пройшла інформація, що захоплений Вугледар і просування триває на Покровськ.

Тобто є деякі оптимістичні заяви і наших політиків, українських, і західних політиків, що війна має припинитися, що будуть якісь мирні переговори. Але, на жаль, переговори про що? В Росії, в Конституції записали, що Донецька область — це частина Росії.

І вони ж, принаймні, тепер не погодяться це відкинути. Добре, що в нас є операція в Курській області. До речі, Курська область — моя історична Батьківщина. Ну так сталося. Мій друг, колега, декан факультету Донецького університету, який працює у Вінниці, ще 20 років тому казав, що це (Курська область, ред) –  тимчасово окуповані Росією українські території.

Отже, ми зіткнулися, я маю ви на увазі, і Україну, і Захід з тим, що війна Росії спрямована на нищення України.

Тому, на жаль, я на теперішній час я не маю оптимістичної думки, бо існує дуже багато факторів. І Україна, це об’єктивно, вона дуже залежить від допомоги Заходу. А ця допомога, вона є, але вона не є достатньою.

І на мій погляд, лише усвідомлення Заходом, що це не лише наша війна, а і їхня війна, зможе змінити ситуацію. Але такого усвідомлення немає.

Скажімо, російська пропаганда, яка діє дуже відверто, відкрито в країнах Заходу, вона якраз спрямована на те, щоб суспільна думка в цих країнах була не на користь України, була проти України:  «давайте віддамо Україну Росії». І теоретично таке можливо, але Захід має усвідомити, що це буде крахом і для нього.

Бо Росія веде війну, гарячу війну проти України, але вже довгі роки веде і гібридну війну проти Заходу. І мета Росії — руйнація Європейського Союзу, руйнація НАТО. І електоральні уподобання в європейські країни свідчать, що такі дії мають певний успіх.

Для прикладу, це останні вибори в Австрії, це вибори земельні у Німеччині, де перемагає «Альтернатива для Німеччини» – АФД.

Я не кажу про Словаччину, я не кажу про Угорщину. Я останні роки живу в Закарпатті, в Ужгороді, я добре знаю цю ситуацію. В Угорщині навіть немає відвертих російських каналів, їм не потрібно.

Їхні офіційні медіа працюють в тому ж контексті, що і російські. А це – країна Європейського Союзу, країна НАТО. І вона теж має право Ветто на рішення стосовно України.

Вони дійсно допомагали активно з лютого чи з березня 2022 року, Але, як визнав вже екс-генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, що НАТО не зробило, що треба для того, щоб війна не почалася.

Тобто, суто теоретично, Україну можна було запросити до НАТО у січні 2022 року. І при всій маячні, божевіллі російського керівництва – вони бояться воювати з НАТО. Хоча їхня пропаганда каже: «Ми воюємо з НАТО, з Америкою і таке інше», але насправді — ні.

Вони бояться. І якби Україна мала гарантії, елементарні гарантії, то Путін би не здійснив цієї агресії. Але, на жаль, триває те, що триває. І я в осяжному майбутньому не бачу позитивної перспективи. Чому не бачу? Тому що дуже повільно відбувається усвідомлення Заходом загроз для себе. Для них, для більшості – ця війна десь там, на Сході Європи: «Так, добре, що українці боронять інтереси, боронять кордони Євросоюзу та НАТО. Але це не наша війна». «Ми будемо, – як казав Джо Байден, будемо допомагати стільки, скільки треба». Окей, а скільки треба? Для чого? Лише ось минулого тижня Байден сказав, що до перемоги України. Тобто оцей термін «Victory of Ukraine». Але це поки що слова і внутрішня ситуація в США до виборів. (На чергових виборах в США переміг Дональд Трамп, ред.)

Ми просимо, щоб ми могли стріляти по російських аеродромах, по російських літаках всередині Росії. Але нам кажуть, що це буде ескалація.

Яка ще треба ескалація? Щодня атаки на українські міста, щодня гинуть мирні люди, щодня гинуть військові -і це кращі українці. Ви розумієте? То люди патріотичні, які пішли захищати свою країну.

/The Geopost