Анна Ніколаєнко: досвід Косова ми обов’язково будемо поширювати і далі в Україні, застосовувати в нашій роботі, як кращі практики

Анна Ніколаєнко: досвід Косова ми обов’язково будемо поширювати і далі в Україні, застосовувати в нашій роботі, як кращі практики

Нещодавно група українських жінок – лідерок відвідала Косово у рамках проекту «ТЕНДЕНЦІЇ В СФЕРІ ЖІНОК, МИРУ ТА БЕЗПЕКИ: ПРИКЛАД ЗАХІДНИХ БАЛКАН ТА УКРАЇНИ».

Співзасновниця та керівниця проектів фонду «День після», експертка з питань участі жінок у  процесах безпеки та розбудови миру Анна Ніколаєнко розповіла для The Geopost як досвід Балканських країн може допомогти у розбудові повоєнної України.

Варто зазначити, Фундація «День після» — це неприбуткова громадська організація, заснована у вересні 2024 року у Києві. На сайті організації зазначено, що метої їхньої діяльності є сприяти побудові сталого миру через активну участь жінок у процесах примирення, відновлення та зміцнення соціальної єдності як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Повністю інтерв’ю тут:

The Geopost:  Доброго дня, пані Анно. Раді вітати вас в столиці Республіки Косово, в Приштині.  Розкажіть, будь ласка, я знаю, що ви співорганізатор фундації «День після», яка ваша роль в цій організації? Чим ви займаєтеся?

Ніколаєнко: Добрий день, дуже дякую. Так, дійсно, я одна із співзасновниць фундації «День після». В нас у фундації три співзасновниці (Ірина Дробович, Аліна М’якенька та Анна Ніколаєнко, ред). Ми маємо досить великий досвід роботи з жінками, з темами прав жінок, жіночого лідерства, гендерної політики. Тому ми, в принципі, у нашій роботі доповнюємо і експертно одна одну, і також організаційно. Моя робота, як співзасновниці, більше полягає у забезпеченні операційної діяльності організації та у впровадженні програм.

The Geopost:  Яка мета діяльності цієї організації?

Ніколаєнко: Основна мета нашої діяльності – це підсвятити вклад жінок у розбудову нашої держави, а саме у процеси миробудування, у процеси постконфліктного відновлення. І, взагалі, зробити так, щоб ті досягнення, які вже були зроблені нашими жінками, щоб вони лише посилювалися, щоб вони мали майданчик, де вони зможуть поділитися своєю експертизою, своїми досягненнями.  І змогли ці навички також далі конвертувати у свої політичні та суспільні діяльності.

The Geopost:  От зараз ви перебуваєте на Балканах. Коли ви їхали сюди, які цілі ви ставили перед собою і чи справдилися ваші очікування?

Ніколаєнко: Мабуть, тут не можна сказати, що ці очікування справдилися. Мабуть, досвід, який ми тут отримали, він був набагато ширший, ніж той, на який я особисто сподівалася.

Це водночас зовсім різний досвід, але в той же час дуже схожий до того, що ми зараз переживаємо, що переживає наше суспільство і з чим стикається.  Мабуть, головний для мене такий висновок – те, що першою країною, яку ми відвідали, це була Боснія і Герцеговина.  Зараз ми в Косово, і це зовсім різний досвід. І різні уроки ми беремо з Боснії і Герцеговини та з Косово.

Якщо говорити саме про досвід Косово, я знала вже перед тим, як їхати сюди, що тут дуже потужний жіночий рух.  Тут більше ста громадських організацій, які саме засновані жінками, які очолюються жінками.  Але я не уявляла, наскільки потужна їх діяльність тут, наскільки сильний вплив взагалі вони створюють на формування державних політик.

І це, мабуть, найбільше, що мене вразило тут.

The Geopost: Що корисного з досвіду Косово ви можете взяти з собою в Україну і втілити в життя в Україні?

Ніколаєнко: Для мене це, в першу чергу, системність.  Системність їхнього підходу у поствоєнному врегулюванні, у постконфліктному відновленні. Це – створення національних механізмів.  І це – співпраця саме усіх акторів суспільства. Тобто, як я вже сказала, дуже потужний громадський сектор, дуже потужний громадський рух.

Він взаємодіє з основними стейкхолдерами, взаємодіє з державними політиками, з державним апаратом.  І мені здається, що оця синергія допомагає, в першу чергу, донести потреби, які зараз є у населення, до тих, хто творить державну політику.  І мені здається, що така системність, яка тут є, і національні механізми, які створені – це саме результати такої співпраці і єдності у цій роботі.

The Geopost: Трішки особистого. Що ви знали про Косово до того, як планували цю поїздку, і чим вас найбільше здивувала ця країна? Що припало до душі?

Ніколаєнко:  Мабуть, почну з останнього. Те, що припало до душі – це дуже відкрите суспільство.Наш візит досить короткий, тут всього два дні.  На даний момент ми тут провели трошки менше, ніж півтора дні. Але ця відкритість, їхня готовність взагалі ділитися своїм досвідом, от вона дуже вражає.

І мені здається, що те, що і наше суспільство, і їхнє мало такий спільний досвід переживання війни, кризи, воно таким є об’єднуючим фактором.  І нам краще розуміти один одного, краще розуміти потреби. І з їхньої сторони це дуже цінно, те, що вони підтримують, проявляють солідарність, особливо на рівні громадських організацій, з якими ми зустрічалися, активістками.

Це дуже відчутно, це дуже мотивує.  І цей досвід ми обов’язково будемо поширювати і далі в Україні, застосовувати в нашій роботі, як кращі практики.

The Geopost:  Якщо ви знаєте, рука російської пропаганди дісталася і до Балкан, і багато інформацій про події, які відбуваються в Україні, про війну, проходять через призму російської дезінформації. Чи стикалася ви з подібними випадками у своїй діяльності?

Ніколаєнко:  Я не можу конкретно зараз навести якісь приклади, але я можу сказати про те, що дійсно зараз пропаганда є одним з інструментів інформаційної війни.  І, мабуть, як і всюди у світі, ми стикаємося з наслідками цієї пропаганди.  І нашою самозадачою, як представників нашої держави, є така просвітницька робота, говорити про те, який стан речей є насправді, що українці хочуть і за що вони борються.

І я думаю, тут ми отримуємо 100% підтримку від суспільства.

Читайте: Українські активістки вивчають повоєнний досвід Косова

/ The Geopost/