Європарламент: Сербія повинна зробити вибір між європейським шляхом та зв'язками з Москвою та Пекіном

Європейський парламент ухвалив жорстку резолюцію щодо Сербії, чітко давши зрозуміти владі в Белграді, що шлях до членства в Європейському Союзі не може бути побудований на політиці балансування між Брюсселем, Москвою та Пекіном, а лише на конкретних реформах та чіткій орієнтації на європейські цінності.

Резолюція, доповідачем якої є депутат Європарламенту Тоніно Пікула, була прийнята переважною більшістю голосів у Європейському парламенті. У голосуванні взяли участь 663 депутати Європарламенту, з яких 468 проголосували «за», 116 — «проти», а 79 — «утрималися».

Документ вважається однією з найкритичніших політичних оцінок, які європейська інституція зробила Сербії за останні роки, підкреслюючи, що влада в Белграді не виконала основних зобов'язань, пов'язаних з процесом європейської інтеграції.

У Резолюції зазначається, що Сербія не виконала в достатній мірі рекомендацій та умов, викладених у документі, відомому як «неофіційний документ» від листопада 2024 року, який мав на меті усунути перешкоди для відкриття Кластера 3 у переговорах про вступ з ЄС.

ЄС очікує чіткого керівництва від Сербії

Депутати Європарламенту оцінюють, що політика, яку проводить Белград, спрямована на підтримку тісних відносин одночасно з Європейським Союзом, Росією та Китаєм, не відповідає зобов'язанням країни-кандидата на членство.

На думку Європейського парламенту, Сербія повинна чітко вказати, де вона бачить своє стратегічне майбутнє, та узгодити свою зовнішню політику із зовнішньою політикою ЄС, включаючи свою позицію щодо російської агресії в Україні.

У резолюції вимагається від сербської влади повної гармонізації зі Спільною зовнішньою та безпековою політикою ЄС, включаючи підтримку санкцій проти Росії.

«Політичні декларації щодо членства в ЄС не супроводжувалися конкретними реформами», – йдеться в документі, підкреслюючи, що довіра до процесу розширення може бути збережена лише за умови однакового застосування критеріїв до всіх країн-кандидатів.

Піцула вимагав перегляду призупинення фінансування Сербії

За день до голосування за Резолюцію доповідач від Сербії Тоніно Піцула закликав Європейську Комісію розглянути можливість призупинення фінансування Сербії з Плану зростання Західних Балкан.

Піцула заявив, що влада в Белграді не виявила достатньої готовності до впровадження демократичних реформ. Він також розповів про кампанію проти нього та європейських інституцій, заявивши, що сербські урядовці, проурядові ЗМІ та політичні діячі звинуватили його у підбурюванні до «кольорової революції».

Занепокоєння щодо впливу Росії та Китаю

Важлива частина Резолюції присвячена відносинам Сербії з Росією та Китаєм.

Європейський парламент висловлює стурбованість щодо продовження тісної політичної співпраці між Белградом і Москвою, оцінюючи, що такий підхід шкодить довірі європейських партнерів і викликає сумніви щодо серйозності європейської орієнтації Сербії.

У документі також міститься попередження про зростання впливу Китаю в Сербії через інвестиції, співпрацю у сфері безпеки та використання технологій спостереження.

Депутати Європарламенту оцінюють, що російський вплив у поєднанні з дезінформаційними кампаніями та китайською присутністю у стратегічних секторах створює виклики для європейської безпеки та стабільності Західних Балкан.

Критика озброєнь та риторика щодо сусідів

У резолюції також висловлюється стурбованість щодо нарощування військової сили Сербією та її риторики щодо сусідніх країн.

Зокрема, Європейський парламент засудив закупівлю китайських балістичних ракет класу «повітря-земля» CM-400AKG, оцінивши, що це озброєння може вплинути на баланс безпеки в регіоні та посилити занепокоєння країн-членів НАТО.

Згідно з Резолюцією, Сербія, через своє геополітичне положення та вплив у регіоні, несе особливу відповідальність за підтримку стабільності на Західних Балканах.

У документі також засуджуються зусилля щодо створення зон впливу та діяльність, яка, на думку депутатів Європарламенту, порушує суверенітет сусідніх держав.

У заключній частині Європейський парламент також критикує Європейську комісію, оцінюючи, що щодо Сербії роками застосовується надмірно толерантний підхід.

Депутати Європарламенту відзначають регрес у таких сферах, як верховенство права, демократія, свобода ЗМІ та захист основних прав людини.

Ухвалена резолюція розглядається як один із найсильніших політичних сигналів, надісланих Європейським парламентом Сербії, в якому підкреслюється, що майбутній прогрес у процесі інтеграції залежатиме від реальних реформ, узгодження з європейською зовнішньою політикою та чіткої стратегічної рішучості Белграда.