Яніч: Заява про етнічні чистки серйозніша, ніж політика Мілошевича – Вучич і Дачич думають як Паунович

Заява міністра державного управління Сербії Сніжани Паунович про те, що якби вона була на місці колишнього президента Сербії Слободана Мілошевича, то провела б етнічну чистку Косова від албанців, є навіть серйознішою, ніж політика, яку проводить Мілошевич, оцінює засновник і директор Виконавчої ради Форуму з міжетнічних відносин Душан Яніч.

Яніч, один з експертів з питань розвитку подій та політики на Балканах, сказав, що заяву Пауновича не слід розглядати як ізольовану позицію, а як частину ширшої політичної кампанії, в якій, за його словами, також беруть участь президент Сербії Александар Вучич та міністр внутрішніх справ Івіца Дачич.

«Насамкінець можу сказати, що ця заява навіть більш радикальна, ніж сама політика Мілошевича. Вона натякає на те, що Мілошевич не завершив те, що почав, і закликає до його завершення», – заявив Яніч.

За його словами, Паунович не самотня в такому способі мислення і повинна взяти на себе особисту відповідальність за свої заяви.

«Щодо Паунович, я вважаю, що вона особисто так вважає і повинна взяти на себе особисту відповідальність за свої заяви, бо вона має за них відповідати. Як мінімум, вона не може і не повинна виконувати державні функції», – сказав він.

Однак Яніч вважає, що сербський міністр є лише «інструментом» ширшої політичної кампанії, в якій, за його словами, також беруть участь Вучич, Дачич та інші політичні діячі.

Він сказав, що політичне мислення в Белграді щодо Косова принципово не змінилося з часів Мілошевича.

«На жаль, ні. Змінилося лише в одному аспекті. Коли Мілошевич будував і нав'язував свою політику, він зіткнувся з сильним опором. Не лише в Лізі комуністів та серед албанців, а й у самій Сербії», – заявив Яніч.

За його словами, після 2000 року наратив, створений за часів Мілошевича про війни в колишній Югославії та роль Сербії, поступово інтегрувався в публічний дискурс та шкільні підручники.

Яніч висловив стурбованість тим, що деякі молоді люди в Сербії не сприймають Косово як реальність, де живуть люди, а як історичний та політичний міф.

«Багато молодих людей сьогодні сприймають Косово не як реальність чи місце, де живуть люди, а як міф. І цей міф — це саме міф про Видовдан, з якого почалися війни», — сказав він.

Говорячи про політику президента Сербії Александара Вучича, Яніч оцінив, що після провалу ідеї поділу північного Косова до сербського політичного дискурсу повернувся наратив про неможливе співіснування з албанцями.

За його словами, цей дискурс підживлює віру в те, що Косово рано чи пізно повернеться до складу Сербії.

«Саме в цьому полягає небезпека цього міфу – віра в те, що рано чи пізно «Косово знову буде нашим», – заявив Яніч.

Він сказав, що заява Пауновича має слугувати тривожним сигналом для міжнародної спільноти, і що, за його словами, добре, що цей випадок викликав реакцію, оскільки політичну реальність у Сербії більше не можна ігнорувати.

Яніч також розкритикував Європейський Союз, вважаючи його частково відповідальним за ситуацію, що склалася через те, як ведеться діалог між Косовом та Сербією.

За його словами, діалог щодо нормалізації відносин не розпочинався з передумови, що нормалізація має охоплювати також суспільства обох країн, а не лише відносини між інституціями.

«Через відсутність політичної критики та реакцій, ця політика заохочується», – сказав Яніч.

Він оцінив, що президент Сербії Вучич використовує подвійну політичну стратегію, захищаючи таких фігур, як Паунович і Дачич, водночас намагаючись представити себе американським та європейським партнерам як помірковану фігуру та як людину, яка може вирішити ситуацію.

Однак, Яніч каже, що наразі не бачить жодних поміркованих політиків на сербській політичній сцені.

Він додав, що було б неточно стверджувати, що більшість громадян Сербії погоджуються з таким підходом, наголосивши, що частина суспільства, включаючи студентський рух та протестувальників, мають інші позиції та незадоволені чинною політикою.