Як еволюціонує російська дезінформаційна тактика: дискусія “Balkan Disinfo 2025”

Російська агресія проти України триває вже понад десятиліття. Окреме поле бою – інформаційна війна. Вона змушує українських журналістів і фактчекерів швидко реагувати на небезпечні наративи Кремля та формувати власну лінію оборони. Незалежні експерти оперативно перевіряють сумнівні твердження, розвінчують фейки та пояснюють аудиторії, як розпізнати маніпуляції. 

Критично важливим також є створення якісного українського контенту та підвищення стійкості суспільства до російської дезінформації, яка стрімко еволюціонує. Про це під час панельної дискусії “Balkan Disinfo 2025” говорила Олена Чуранова – медіаекспертка, старша викладачка Національного університету «Києво-Могилянська академія», редакторка і фактчекерка проекту Stopfake.org.

Вона зазначила, що Росія атакує українців щодня — не лише ракетами, а й пропагандою, проводить дезінформаційні операції. Це виснажує людей і породжує втому. В таких умовах легше маніпулювати суспільною думкою, поширюючи цілеспрямовані наративи.

Втім, Росія веде свою пропаганду не лише в Україні, а й за її межами — як серед своїх союзників, так і в країнах, що підтримують Україну. Вона намагається впливати на громадську думку, використовуючи соціальні мережі, медіа та політичний вплив. Її головна мета — послабити або припинити підтримку України.

Втручання у вибори є ключовою тактикою для забезпечення перемоги проросійських кандидатів. Як приклад Олена наводить використання політичної реклами в TikTok під час президентських виборів у Румунії, який призвів до перемоги в першому турі ультраправого кандидата Келіна Джорджеску. Румунський прецедент доводить, як можна маніпулювати думками виборців за допомогою сучасних технологій.

Як Росія діє в інформаційному просторі України? 

Перш за все, вона працює там, де більшість громадян отримують інформацію. Наприклад, Telegram користуються понад 70% українців, і з початку повномасштабного вторгнення Росія використовує цю платформу для дезінформації та пропаганди. Створено безліч регіональних каналів, орієнтованих на мешканців конкретних населених пунктів – наприклад, Донецької та Луганської областей. Спочатку там публікують нейтральну  інформацію – оголошення про продаж картоплі чи послуги перевізника. Потім у ці канали інтегрується пропаганда. Наприклад, інформація про “звільнення” російською армією цих території та “злочини” української армії проти цивільного населення.

Допомагає поширювати інформацію з блискавичною швидкістю використання ​ботів і ШІ. Ця тенденція стає більш небезпечною з огляду на посилення співпраці Росії з Китаєм у царині штучного інтелекту.

Росіяни навчилися створювати глибокі фейки, які спотворюють реальність. Вони хоч і не мають високої якості, але все ж таки вводять в оману чимало людей.

Російська пропаганда адаптується до особливостей різних платформ, пояснює Олена Чуранова. Наприклад, в україномовному сегменті фейсбука шириться вірусний контент, створений за допомогою штучного інтелекту: “У мене день народження, а мене ніхто не вітає”, “Самотня бабуся спекла гарний тортик”, “Я не такий як всі, тому ніхто не поставить лайк” і так далі. Зазвичай такі пости набирають шалену кількість вподобайок і репостів. Однак небезпека полягає в тому, що цей допис із тисячами лайків можуть замінити іншим повідомленням з антиукраїнським меседжем. Наприклад, проти мобілізації в Україні або “корумповану владу”.

Ще один метод – таргетована реклама. Через спонсорований контент поширюють провокативні заяви на кшталт ”Київ – це Росія”, і це, знову таки, провокує численні реакції людей.

“Я навіть бачила на фото свій власний житловий будинок у Києві, вони просто підписали, що це Росія”, – каже Олена.

Є й інші способи впливу на українців. Зокрема, через поширення оголошень про нібито фінансову допомогу або роздачу безоплатних павербанків. Наприклад, в оголошенні сказано: “Ви можете просто натиснути на це зображення, а потім залишити номери банківського рахунку, мобільного телефону і так далі”. У такий спосіб шахраї виманюють у громадян особисту інформацію.

Еволюція російської інформаційної стратегії

На початку вторгнення в Україну Росія готувалася до бліц-війни і швидкої перемоги. Відповідно до цього вона будувала свої інформаційні кампанії. Однак коли стало зрозуміло, що план Путіна провалився, роспропаганда перейшла до довгострокової стратегії – гібридної війни на виснаження. Росія воює в Україні та в інших країнах, і, відповідно, готує план для кожної країни окремо з урахуванням місцевих особливостей.

Одним із ключових елементів цієї війни є персоналізація пропаганди.

“За допомогою алгоритмів за допомогою штучного інтелекту створюють наративи, спрямовані саме на вас, ваші страхи, ваші емоції”, – пояснює Олена Чуранова.

Також Росія атакує західні ЗМІ. Нещодавно вона запустила кампанію про те, що США нібито оплатили візит відомих “зірок” до України. Ці історії швидко підхопили американські портали.

Як протистояти інформаційній агресії

Українці вчаться активно протистояти інформаційним атакам. Фактчекерські організації розвінчують пропагандистські наративи та подають якомога більше точної інформації на суперечливі теми. Запроваджуються програми з медіаграмотності для різних вікових груп, тренінги, воркшопи з перевірки інформації та роботи з месенджерами.

“Ми готуємо інструкторів і працюємо з різними регіонами України та навчаємо людей старше 60 років перевіряти інформацію, як використовувати Viber та інші месенджери, формувати критичне мислення”, – каже Олена Чуранова.

Не менш важливими є державні заходи, зокрема, обмеження доступу до російських медіа та соціальних мереж. Приклад заборони «ВКонтакте» показав, що такі заходи ефективні: якщо у 2014 році ця платформа була популярнішою за Facebook, то сьогодні її аудиторія в Україні не перевищує 4%.

“Зараз ми розуміємо, що це абсолютно нормально – заборонити небезпечні речі, тому що наші вороги хочуть використати цей інструмент, щоб знищити нас”, – констатує медіаекспертка.

Вона наголошує, що особливу увагу треба приділити дітям і молоді, бо саме вони є вразливою аудиторією до дезінформації. Наприклад, TikTok дуже популярний серед українських дітей, і Росія активно використовує його для поширення своїх пропагандистських наративів. На відео, яке шириться соцмережами, дівчинка створює браслет в кольорах російського прапора і розповідає про те, що “українці та росіяни – братні народи”.

Щоб ефективно боротися з цим впливом, необхідно розвивати медіаграмотність із раннього віку. Важливо запровадити в школах і дитячих садочках програми з медіаграмотності, вчити перевіряти різні джерела інформації та критично оцінювати контент. Наприклад, у початковій школі діти можуть навчитися ставити прості, але важливі запитання: “Чому я бачу ці фотографії? Хто їх створив? Яка мета цього контенту?” і так далі.

Це нова реальність, нові обставини, в яких житиме світ найближчим часом. А значить, фактчекери та шукачі правди будуть стикатися з дедалі більшими викликами./The Geopost