Антирейтинг фейків: що найчастіше поширюють про українців у Словаччині, Чехії та Польщі

Дезінформація про Україну в країнах Центральної Європи поширюється за схожим сценарієм — її головна мета полягає в дискредитації України та українців, послабленні довіри до них і підриві суспільної підтримки.

Про це свідчить спільний аналіз українських порталів зі Словаччини (Novyny.sk), Польщі (“Наш вибір”) та Чехії (ProUA). Його підготували влітку 2025 року в межах проєкту “Боротьба з дезінформацією щодо українських біженців у країнах Вишеградського партнерства”.

З червня по серпень 2025 року редакції опублікували близько 80 матеріалів, які пояснювали, як дезінформаційні наративи шкодять Україні, формують недовіру до українців і провокують соціальну напругу. У рамках проєкту було створено 12 тематичних дайджестів, що охопили 77 новин: 29 з Польщі, 23 зі Словаччини та 25 з Чехії.

Водночас у кожній державі неправдиві наративи набувають місцевого забарвлення, підлаштовуючись під актуальні теми та чутливі для суспільства питання. У Польщі це дебати навколо історії, у Чехії – соціально-економічні побоювання й критика уряду, а у Словаччині – політична нестабільність та поширення конспірологічних теорій.

Найпоширенішими напрямами дезінформації за цей час були:

1. Активна дискредитація української влади, армії та суспільства — з повторенням кремлівських тез про “корупцію” й “нездатність” України існувати як незалежна держава.
2. Створення образу українських біженців як “тягаря” чи “привілейованої групи”, що нібито провокує соціальну напругу та конфлікти з місцевими жителями.
3. Формування негативного іміджу українців як кримінальної, соціальної та політичної загрози, із залученням локальних страхів та інцидентів.
4. Маніпуляції навколо історії та символів України, спрямовані на ослаблення солідарності між українцями та сусідніми народами.
5. Пряма російська пропаганда, яку транслюють місцеві проросійські політики й медіа, щоб підживлювати ізоляціоністські настрої та сумніви в підтримці України.
6. Використання жартів і сатири як інструменту впливу, що показує гнучкість і пристосованість дезінформаційних стратегій.

Водночас чимало фейків “мандрували” від країни до країни. Наприклад, вигадка про те, що Україна нібито відмовилася приймати тіла загиблих військових через нестачу коштів, з’явилася спершу в Польщі, а потім у Словаччині. А повідомлення про нібито небезпечні товари зі штрихкодом 482 поширювали й в Чехії, і в Словаччині.

Частина дезінформації виходить за межі теми біженців і має виразний антиєвропейський підтекст. Її автори підживлюють націоналістичні гасла на кшталт “Польща для поляків” чи “Словаччина для словаків”, щоб виставити ЄС як щось чуже й нав’язане. Як наслідок — зростає недовіра до європейських інституцій і конфлікти всередині суспільств.

Такі кампанії посилюються під час виборів, активно використовують соцмережі й штучний інтелект і знаходять підтримку серед крайніх політичних сил. Падіння рівня підтримки України та погіршення ставлення до українців у Польщі, Чехії та Словаччині свідчить, що ця дезінформація частково досягає своєї мети.

Важливо розуміти, що атаки на українців у регіоні є частиною ширшої інформаційної війни Росії проти України та її союзників. Про системність кремлівських маніпуляцій прямо йдеться в урядових звітах  Польщі й Чехії.

Водночас не всі фейки є “роботою Москви”. Часто їх поширюють місцеві політики чи анонімні акаунти, які переслідують власні інтереси — від електоральних до економічних або задля посилення особистого іміджу. Те, що ці меседжі збігаються з російськими наративами й фактично їх підсилюють, лише показує, наскільки гнучко кремлівська дезінформація інтегрується у локальний контекст.

Ознайомитися з повним аналітичним звітом за результатами проєкту можна за посиланням.

Проєкт “Боротьба з дезінформацією щодо українських біженців у країнах Вишеградського партнерства” реалізують “Новини зі Словаччини” спільно з виданнями “Наш вибір” у Польщі та ProUA у Чехії.

Проєкт співфінансується урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини через ґранти Вишеградського фонду. Місія фонду — підтримувати ідеї сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі./https://novyny.sme.sk