У Косові відбулися чергові парламентські вибори

У неділю вранці фейсбук надіслав мені нагадування про те, що в Косові цього дня проходять вибори. Соцмережами ширилася рекомендація “отримати офіційну інформацію про голосування на парламентських виборах у Косові” та “поширити її, щоб заохотити інших проголосувати”. 

Не обійшлося й без інших інновацій. Зокрема, Косовський демократичний інститут створив платформу SmartVote, яка допомагає виборцям краще орієнтуватися в програмах та позиціях кандидатів. А їх, претендентів на місця в Асамблеї Косова та місцевих радах, цьогоріч було аж 12800. Це рекордна кількість за 17 років незалежності країни, яку, до слова, й досі не визнала Україна. За голоси виборців змагалися 28 партій і політичних сил.

Є серед них провладні й опозиційні, патріотичні й прозахідні.

Є й “Сербський список” – партія від етнічних сербів. Цікава особливість, зважаючи на те, що серби становлять трохи більше 5% населення Косова. Більшість, а якщо бути точним, 92% громадян країни – це етнічні албанці. Але Конституція гарантує рівні права обом народам, тому в парламенті за сербами зберігається десять зарезервованих місць у парламенті. Про тісні зв’язки “Сербського списку” з Белградом та його антикосовську риторику не говорить у Приштині хіба що ледачий. Але це тема окремої розмови, тому не буду деталізувати.

Напередодні виборів увечері центральною вулицею Агіма Рамадані курсували шумні процесії з прапорами та партійною символікою. Спочатку я сприйняла ці групи активно жестикулюючих чоловіків за футбольних фанатів. Пам’ятаючи про “день тиші” в Україні – час, коли заборонена будь-яка політична агітація, я не могла припустити, що може буть інакше. Але Косові, як виявилося, агітація дозволена напередодні виборів. Тож активність кандидатів тривала максимально довго, а велелюдні мітинги завершувалися бурхливими феєрверками навіть пізнього суботнього вечора.

Проте у день виборів діють суворі правила, запроваджені Незалежною медіакомісією (IPC). Зокрема, теле- та радіокомпанії не мають права публікувати жодних опитувань за 24 години до закриття дільниць.

Медіаюристка Флютура Кусарі зазначає: заборонено публікувати екзит-поли та неофіційну інформацію про кількість явок протягом дня (можна публікувати лише дані ЦВК). ЗМІ не мають права транслювати будь-які заяви політиків. Винятком із цього правила є виступи президента, лідерів політичних партій і кандидатів на посаду прем’єр-міністра.

Цікаво, що албанська діаспора за кордоном проголосувала ще 8 лютого. Кажуть, процес пройшов спокійно, організовано і без ексцесів. Для голосування за кордоном зареєструвалися 104 тис. 924 громадянина, албанське земляцтво мало можливість віддати свій голос через дипломатичні представництва. Велика кількість виборців із діаспори прибула до Приштини літаками, автобусами, автомобілями лише для того, щоб проголосувати. За один день в аеропорту імені Адема Яшарі приземлилося 30 чартерних рейсів із Великобританії, Німеччини, Швейцарії та інших країн, де проживають албанці.

На відміну від попередніх виборів, виборча тиша тривала лише протягом 12 годин голосування, яке почалось о 7:00 ранку і закінчилось о 19:00 вечора. Працювала 941 виборча дільниця, з них 903 для звичайного голосування з 2533 виборчими дільницями, та 38 центрів для умовного голосування (по одному на кожен муніципалітет) – загалом 56 виборчих дільниць.

За парламентськими виборами спостерігали понад 100 спостерігачів від Європейського Союзу. Згідно з даними Центральної виборчої комісії, кількість громадян, які мають право голосу, становить 1 мільйон 970 тисяч 944. У виборах вперше взяли участь понад 125 тисяч молодих людей.

Згідно з новим законом про загальні вибори, підрахунок бюлетенів відбувається у два етапи: на першому етапі підраховуватимуть бюлетені для політичних суб’єктів, а через день після виборів розпочнеться підрахунок решти бюлетенів для кандидатів у депутати.

Та коли вся країна, затамувавши подих, у неділю ввечері чекала на оголошення результатів, щось раптом пішло не так. У соцмережах почали з’являтися численні скарги на те, що сайт ЦВК перестав працювати. За кілька хвилин до півночі голова ЦВК Крешнік Радоничі повідомив журналістам, що система оприлюднення даних зазнала збою. Він вибачився за технічні проблеми та заявив, що ЦВК змушена збирати й оприлюднювати дані вручну.

Причини збою наразі невідомі. Радоничі запевнив, що робота триватиме всю ніч, і всі дані будуть введені в систему заново. Водночас він наголосив, що безпека голосів гарантована. Тож очікуємо на результати вже найближчим часом.

Читайте також: Вибори в Косово: загроза іноземного втручання та виклики для національної безпеки.

Людмила Макей

/The Geopost