Стів Розенберг: Пропозиція Путіна про переговори може бути спробою розколоти США та Європу

Ми вже бачили це раніше: Володимир Путін погано реагує на ультиматуми. Ми знову бачили це минулої ночі в Кремлі.

Президент Путін розкритикував європейські держави за те, що вони розмовляють з Росією «у хамській манері та за допомогою ультиматумів».

Він не вдавався в подробиці. Йому не було потреби.

Це була явно його відповідь на ультиматум, встановлений європейськими лідерами в Києві.

Вони попередили Москву, що якщо Росія не погодиться на безумовне 30-денне припинення вогню з понеділка, то проти Росії буде застосовано більше санкцій, а Україні буде надано більше військової допомоги.

У суботу сер Кір Стармер заявив, що «якщо він [Путін] серйозно налаштований на мир, то у нього є шанс це показати».

Відповідь Кремля: ми серйозно налаштовані, але ми покажемо це по-своєму.

Шлях Путіна (його зустрічна пропозиція) – це прямі переговори з Україною в Стамбулі наступного четверга.

Але, що найважливіше, жодного негайного припинення вогню.

Отже, чи є пропозиція Кремля серйозною мирною ініціативою? Чи це просто спроба Москви виграти час і затягнути війну? І чи може Росія цією пропозицією також намагатися розколоти західну коаліцію, яка підтримує Україну?

Почнемо з короткого, але ключового питання: чи хоче Володимир Путін миру?

Він стверджує, що хоче. Але миру лише на умовах Росії.

Москва підозрює, що вона мало що виграє від 30-денного безумовного припинення вогню, особливо враховуючи, що росіяни вважають, що наразі мають ініціативу на полі бою в Україні.

Але Росія також не хоче, щоб її сприймали як перешкоду на шляху до миру. Вона прагне підтримувати добрі стосунки з адміністрацією Дональда Трампа, з якою Кремль наполегливо працює над покращенням зв’язків.

Якщо зближення США та Росії продовжиться, Кремль сподіватиметься на швидке послаблення санкцій та економічне зростання.

Пропонуючи прямі переговори у Стамбулі, президент Путін надсилає сигнал Білому дому: «Я людина миру».

Але, не беручи на себе зобов’язання щодо негайного 30-денного припинення вогню, Росія, ймовірно, продовжить війну та наполягатиме на захопленні та окупації більшої частини української території.

Розпливчасте посилання лідера Кремля на те, що він «не виключає», що стамбульські переговори можуть призвести до «нових припинень вогню», буде сприйнято Києвом з глибоким скептицизмом.

І коли ми говоримо про війну та мир, пам’ятайте, що саме президент Путін наказав розпочати повномасштабне російське вторгнення в Україну у 2022 році.

Це було його рішення, яке широко розглядається як спроба повернути Україну в орбіту Москви.

Втім, він не назвав це війною. Він зобразив дії Росії як «спеціальну військову операцію».

Однак минулої ночі Путін заявив: «Тривають бойові дії, війна. Але ми пропонуємо відновити переговори, які були перервані, і не нами. Що в цьому поганого?»

Кремль цілком може розраховувати, що його пропозиція прямих переговорів у Стамбулі вб’є клин між адміністрацією США та європейськими лідерами.

Після заяви Путіна президент Трамп у своєму дописі в соціальних мережах привітав «потенційно чудовий день для Росії та України» та пообіцяв «продовжувати працювати з обома сторонами, щоб це сталося».

Еммануель Макрон назвав пропозицію Путіна «першим кроком, але недостатнім». Президент Франції також сказав, що «безумовному припиненню вогню не передують переговори».

Путін оголосив про свою пропозицію пізно ввечері у Кремлі.

Я був серед невеликої групи іноземних журналістів, запрошених приєднатися до російських репортерів на, як нам сказали, прес-конференцію.

Ми чекали кілька годин на початок заходу. Зрештою, російський президент не відповідав на запитання. Після виступу він вийшов із зали./BBC/