
Прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер представив узгоджений з європейськими лідерами та високопоставленими представниками НАТО і ЄС план, що складається з чотирьох кроків, покликаний підтримати Україну і продемонструвати їхню єдність перед обличчям російської агресії.
Британський лідер заявив, що для Європи настав «час діяти» у забезпеченні безпеки України, підкріпивши свій заклик на саміті в Лондоні 2 березня обіцянкою виділити 1,6 мільярда фунтів стерлінгів (2 мільярди доларів) на експортне фінансування для постачання Києву 5 тисяч ракет протиповітряної оборони.
Учасники саміту погодилися, що військова допомога має продовжувати надходити в Україну, що Київ має бути за столом мирних переговорів з Росією, що Європа має працювати над стримуванням будь-яких майбутніх кроків Росії проти України, а також над формуванням «коаліції охочих», яка буде захищати і гарантувати мир в Україні після досягнення угоди.
«Сьогодні ми знаходимося на перехресті історії, – сказав Стармер на прес-конференції після саміту 19 лідерів з усієї Європи, Канади та військового альянсу НАТО.
«Зараз не час для розмов – настав час діяти і об’єднатися навколо нового плану справедливого і тривалого миру», – додав Стармер.
І Стармер, і президент Франції Еммануель Макрон заявили, що готові розмістити свої війська на українській землі, щоб підтримати будь-яке перемир’я, досягнуте між Києвом і Москвою.
Французька газета Le Figaro процитувала слова Макрона в інтерв’ю, що обидві країни також запропонують місячне «обмежене» перемир’я «в повітрі, на морі», оскільки буде важко швидко реалізувати повну мирну угоду, враховуючи протяжність лінії фронту, що проходить через східну і південну Україну.
Саміт набув ще більшої актуальності після провального візиту президента України Володимира Зеленського до Вашингтона на початку цього тижня і зростаючого занепокоєння щодо відданості Сполучених Штатів європейській обороні за президента Дональда Трампа.
Стармер поспішив підкреслити, що вважає Вашингтон «надійним союзником», який хоче бачити міцну мирну угоду, що покладе край повномасштабному вторгненню Росії в Україну, яке триває вже четвертий рік.
Сполучені Штати не брали участі в переговорах у Лондоні. Саміт був запланований до того, як Зеленський і Трамп зіткнулися під час надзвичайно напруженої зустрічі в Овальному кабінеті 28 лютого.
Президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні були серед європейських лідерів, які приєдналися до Стармера та Зеленського на переговорах 2 березня в історичному Ланкастер-хаусі поблизу Букінгемського палацу в Лондоні.
Перед самітом Стармер провів двосторонні переговори з Мелоні, який може стати важливою фігурою у спробах Європи переконати Вашингтон у необхідності підтримки України.
Палка прихильниця України, вона також ідеологічно близька до Трампа, який гаряче хвалив її.
Стоячи поруч зі Стармером, Мелоні заявила, що Лондон і Рим можуть «зіграти ключову роль у наведенні мостів» після протистояння в Овальному кабінеті, додавши при цьому, що для західних партнерів «дуже, дуже важливо» уникнути розколу.
Український солдат допомагає пораненому члену свого підрозділу на дорозі в Харківській області України в 2022 році.
У саміті також взяли участь прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніо Коста.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що США і Європа повинні показати президенту Росії Володимиру Путіну, «що Захід не має наміру капітулювати перед його шантажем і агресією».
Напередодні конференції Стармер прийняв Зеленського у своїй резиденції на Даунінг-стріт, після чого оголосив про надання Україні кредиту на суму 2,26 млрд фунтів стерлінгів (2,84 млрд доларів) для посилення її обороноздатності.
У соціальних мережах Зеленський заявив, що кредит буде погашатися за рахунок доходів від заморожених російських активів.
Реанімація відносин між Трампом і Зеленським була ключовим пунктом порядку денного саміту, лідери закликали знайти шлях до відновлення відносин після того, як президент США заявив, що Зеленський може повернутися в Білий дім, «коли він захоче миру».
Фон дер Ляєн заявила після зустрічі, що «ми готові разом з вами [Сполученими Штатами] захищати демократію, захищати принцип верховенства права, згідно з яким ви не можете вторгатися до свого сусіда або змінювати кордони за допомогою сили».
«У наших спільних інтересах запобігти майбутнім війнам», – додала вона.
Зеленський відмовився вибачатися за зрив переговорів з США, але сказав, що вірить, що відносини ще можна врятувати.
Ще до візиту Зеленського до Вашингтона європейські лідери демонстрували зростаюче відчуття нагальної потреби зробити себе актуальними для адміністрації Трампа.
Президент України Володимир Зеленський відлітає після того, як була скасована прес-конференція з президентом США Дональдом Трампом після їхньої палкої зустрічі в Овальному кабінеті в Білому домі 28 лютого.
Це було викликано заявами високопоставлених американських чиновників про те, що Європа не братиме безпосередньої участі в мирних переговорах щодо України, а також ознаками потепління зв’язків США з Москвою.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив європейські країни в тому, що вони прагнуть «продовження бенкету» у вигляді війни».
У коментарях, які російські ЗМІ передали 2 березня, Лавров похвалив Трампа як «прагматика».
«Його гасло: здоровий глузд», – сказав Лавров.
Попередні кризові переговори в Парижі минулого тижня були зосереджені на тому, чи зможе Європа зібрати надійні військові сили для розгортання в Україні після припинення вогню або мирної угоди, а також на довгостроковій меті обіцянок збільшити витрати на оборону.
Було досягнуто певного прогресу, але не було оголошено про вирішальний прорив.
Завданням лондонських переговорів після провалу в Овальному кабінеті є досягнення чогось більш відчутного і вражаючого.
Водночас деякі європейські лідери висловлюють припущення, що це не просто доведення своєї значущості для Вашингтона. Натомість йдеться про підготовку до можливого сценарію, в якому вони не зможуть покладатися на безпекову парасольку США.
Переможець нещодавніх виборів у Німеччині Фрідріх Мерц тиждень тому заявив, що Європі необхідно досягти «незалежності» від Сполучених Штатів.
Після візиту Зеленського до Вашингтона міністр закордонних справ Німеччини Анналіна Бербок заявила, що підтримає заходи, які допоможуть Україні «протистояти російській агресії, навіть якщо Сполучені Штати припинять підтримку».
У Великій Британії позиція Стармера знайшла відгук у всьому політичному спектрі. Видатні діячі, які були близькі до Трампа, закликали його не спалювати мости із Зеленським.
Найджел Фарадж, лідер партії «Реформи Великобританії» і палкий прихильник Трампа, заявив: «Це не кінець історії, далеко не кінець. Мирна угода має важливе значення, і Україна потребує належних гарантій безпеки».
Про це заявив колишній прем’єр-міністр Борис Джонсон: «Найкращий шлях вперед зараз – це якнайшвидше підписання угоди про видобуток корисних копалин. Шлях до миру ще є».
Він мав на увазі угоду, яка повинна була стати головним дипломатичним призом візиту Зеленського до Вашингтона, що ознаменував би відновлення відносин зі Сполученими Штатами.
Цим великим надіям було завдано серйозного удару. У Лондоні лідери відчайдушно шукають відповіді. /Rferl/