Російська пропаганда проти «кольорових революцій» як прикриття для Олександра Вучича

Д-р Борис Варга

Майже два місяці в Сербії тривають протести і блокади через смерть 15 осіб, які загинули внаслідок обвалу даху на нещодавно відремонтованому залізничному вокзалі в Новому Саді. Відтоді протести тривають по всій Сербії, і з кожним днем їхня кількість і масштаби зростають. Громадяни, особливо молоді студенти, старшокласники та їхні батьки, які є носіями протестів, як правило, вимагають боротьби з корупцією, організованою злочинністю та деградацією демократії.

Президент Александар Вучич, як і під час протестів попередніх років, вбачає в цьому спробу державного перевороту і неодноразово повторював, що в Сербії не буде «кольорової революції». Те ж саме повторює і прем’єр-міністр Сербії Мілош Вучевич, відставка якого є однією з головних вимог протестувальників.

Залякування сербських громадян «кольоровими революціями» та українським Майданом є постійним наративом президента Александара Вучича та правлячої Сербської прогресивної партії. Меседж режиму полягає в тому, що вони є гарантом стабільності та миру, в той час як протестувальники закликають до війни та страждань, як це сталося в Україні після Євромайдану.

Це також наратив російських ЗМІ, який Москва поширює в регіоні колишніх комуністичних республік. Найкращим прикладом є Грузія і промосковський антидемократичний уряд після жовтневих виборів, проти якого також організовуються протести. Наратив російських ЗМІ, страх перед наслідками війни в Україні, надає політичну підтримку прем’єр-міністрам Угорщини та Словаччини – Віктору Орбану та Роберту Фіцо. Молдова і Румунія також є об’єктами пропагандистської атаки Москви під час виборів.

За даними сербської опозиції, ще до початку війни в Україні Росія і Сербія таємно створили «Робочу групу з протидії кольоровим революціям». Домовленість про це досягли колишній міністр внутрішніх справ Сербії Александар Вулін і секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев. Боротьба з «кольоровими революціями» є одним з пріоритетів Шанхайської організації співробітництва, яку очолюють Китай і Росія.

Наприкінці листопада партія «Рух соціалістів» Александара Вуліна, що входить до правлячої коаліції, подала до сербського парламенту законопроект про спеціальний реєстр агентів іноземного впливу. Це суперечливий проросійський закон, який має на меті запобігти підтримці, переважно з боку Заходу, неурядових організацій та засобів масової інформації. Його прийняття сприяє встановленню авторитарних режимів і розвертає їх у бік Росії, як це було у випадку з Грузією.

Наратив російської пропаганди про боротьбу з «кольоровими революціями» також є найсильнішим щитом Олександра Вучича для зловживання силовими структурами і збереження своєї влади. У Брюсселі та Вашингтоні хвалять Вучича за економічну стабільність та участь Сербії в діалозі з Косово. З іншого боку, Вучич багато в чому підриває цей діалог з Приштиною. Захід закриває очі на руйнування демократії в Сербії, особливо виборчого процесу, ЗМІ та верховенства права. ЄС і США не реагують на авторитаризм у Сербії, в той же час реагуючи на згубний вплив Росії на демократію в Грузії і Молдові.

Насильство режиму Александара Вучича проти протестувальників і повторення наративу про боротьбу з «кольоровими революціями» викриває сербського президента як проросійського лідера. Він і близькі до нього ЗМІ також є найсильнішим якорем для російської пропаганди, яка поширюється по всьому регіону Західних Балкан.

/The Geopost