
Через три роки після вторгнення Росії в Україну оновлена спільна Оперативна оцінка збитків та потреб (ООЗП4), оприлюднена сьогодні Урядом України, Групою Світового банку, Європейською Комісією та Організацією Об’єднаних Націй, свідчить, що станом на 31 грудня 2024 року загальна вартість реконструкції та відновлення в Україні становить 524 мільярди доларів США (506 мільярдів євро) протягом наступного десятиліття, що приблизно в 2,8 раза перевищує оціночний номінальний ВВП України за 2024 рік.
У 2025 році Уряд України за підтримки донорів виділив 7,37 млрд доларів США (7,12 млрд євро) на вирішення пріоритетних завдань у таких сферах, як житло, освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, енергетика, транспорт, водопостачання, розмінування та цивільний захист. Загальний дефіцит фінансування на потреби відновлення і реконструкції до 2025 року становить 9,96 млрд доларів США (9,62 млрд євро). Мобілізація приватного сектору залишається критично важливою для успішного відновлення України.
«Минулого року потреби України у відновленні продовжували зростати через постійні напади Росії, – заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. «Четвертий етап Оперативної оцінки збитків та потреб залишається життєво важливим для нашої стратегії відновлення. Ми дякуємо командам Світового банку, ЄС та ООН за підтримку та роботу над цим проектом. Цього року уряд продовжує програму швидкого відновлення, зосереджуючись переважно на ремонті та розвитку енергетичної інфраструктури та відбудові житла для українських родин».
Звіт RDNA4, який охоплює збитки, завдані за майже три роки – з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2024 року, показує, що прямі збитки в Україні досягли 176 мільярдів доларів (170 мільярдів євро) порівняно зі 152 мільярдами доларів (138 мільярдами євро) у звіті RDNA3 від лютого 2024 року, причому найбільш постраждалими секторами є житлово-комунальне господарство, транспорт, енергетика, торгівля і промисловість, а також освіта. Згідно з поточною оцінкою, 13 відсотків загального житлового фонду було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад 2,5 мільйона домогосподарств. В енергетичному секторі кількість пошкоджених або зруйнованих об’єктів зросла на 70 відсотків з моменту проведення ОРНР3, включаючи виробництво електроенергії, передачу, розподільчу інфраструктуру та централізоване теплопостачання. У всіх секторах найближчі до лінії зіткнення області (Донецька, Харківська, Луганська, Запорізька, Херсонська, а також Київська) зазнали близько 72% загальної шкоди.
«Оцінка підкреслює надзвичайну шкоду, яку Росія завдала Україні, – заявила Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос. «ЄС вже підтримує реконструкцію та відновлення України, мобілізуючи більше приватних інвестицій через Українську інвестиційну рамкову програму та допомагаючи країні глибше інтегруватися до Єдиного ринку ЄС. Це стане основою для відновлення України та створить нові можливості як для українського, так і для європейського бізнесу».
Потреби у реконструкції та відновленні є найвищими у житловому секторі (майже 84 млрд доларів США (81 млрд євро)) від загальних довгострокових потреб. Далі йдуть транспортний сектор (майже $78 млрд (€75 млрд)), енергетика та видобувна промисловість (майже $68 млрд (€66 млрд)), торгівля та промисловість (понад $64 млрд (€62 млрд)) і сільське господарство (понад $55 млрд (€53 млрд)). Лише витрати на розчищення та утилізацію завалів у всіх секторах сягають майже 13 мільярдів доларів США (12,6 мільярда євро).
«Україна та її народ продовжують демонструвати неймовірну стійкість перед обличчям серйозних руйнувань, невимовних страждань та особистих втрат, – сказала Антонелла Бассані, віце-президент Світового банку у справах Європи та Центральної Азії. «Мабуть, найбільше вражає сила духу та цілеспрямованість країни перед обличчям тривалої дестабілізації. Ця оновлена оцінка відображає прогрес, досягнутий Україною як у фізичному, так і в економічному відновленні, прогрес у реалізації програми амбітних реформ, а також значні потреби у відновленні».
Оцінка визначає та виключає потреби у понад 13 мільярдів доларів (12,6 мільярда євро) у восьми секторах, які Україна вже задовольнила за підтримки партнерів та приватного сектору. Наприклад, за даними уряду, у 2024 році на відновлення житлового сектору з державного бюджету та донорських коштів було виділено щонайменше $1,2 млрд (€1,1 млрд). Понад 2 000 км аварійних ремонтних робіт було проведено на автомагістралях, шосе та інших національних дорогах.
Приватний сектор задовольнив деякі з нагальних потреб, що підкреслює його важливу роль у процесі відновлення та реконструкції. Багато компаній почали інвестувати в ремонтні роботи та підвищення стійкості, в тому числі за допомогою розподілених енергетичних рішень, таких як газові електростанції, сонячні панелі та біогаз. За попередніми оцінками МФК, приватний сектор потенційно може покрити третину загальних потреб, що є суттєвим доповненням до державних інвестицій.
«Справжня ціна війни вимірюється людськими життями та засобами до існування, – сказав Маттіас Шмаль, Координатор системи ООН в Україні. «Окрім негайної допомоги, ми повинні сприяти створенню широких можливостей для народу України, щоб він міг відновити своє життя з гідністю. Це означає інвестування в гідні робочі місця, освіту, охорону здоров’я, а також пріоритетну інтеграцію вразливих груп населення – жінок і дівчат, дітей, переміщених осіб, ромських громад, ветеранів війни та осіб з інвалідністю. Шлях вперед вимагає зміцнення партнерств, зменшення ризиків інвестицій та непохитної прихильності від усіх нас не лише допомагати структурам, а й підтримувати відновлення соціальної структури постраждалих від війни громад».
У РКРД4 також підкреслюється, що пріоритетність інвестицій у відновлення та реконструкцію матиме вирішальне значення для вступу України до ЄС та її довгострокової стійкості. Ці зусилля спрямовані на відновлення інфраструктури країни, відродження її економіки та зміцнення інституційної бази відповідно до стандартів ЄС. Відновлення дає можливість не лише усунути руйнування, спричинені триваючим вторгненням, а й побудувати краще, впроваджуючи інноваційні рішення та реформи, які відповідають очікуванням від членства в ЄС. Висновки RDNA4 доповнюють порядок денний реформ та інвестицій у рамках Плану дій для України на наступні три роки.