Міжнародні санкції Південної Кореї проти Росії та Північної Кореї за війну в Україні

Війна в Україні має значний вплив на світовий порядок і міжнародне безпекове середовище. На першому етапі російської агресії проти України, а саме у 2014 році, Південна Корея (офіційна назва Республіка Корея) не відреагувала активним запровадженням міжнародних санкцій у відповідь на анексію Росією Кримського півострова та захоплення частин Донецької та Луганської областей України, але висловила певну критику російської політики. Водночас Російська Федерація та Південна Корея підтримували тісні міжнародні економічні звʼязки.

Варто зазначити, що Південна Корея вважала Російську Федерацію стратегічним економічним партнером і імпортувала з Росії нафтопродукти, вугілля та природний газ, а також продавала на російському ринку автомобілі, запчастини до техніки та побутові товари. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році товарообіг (експорт + імпорт) Південної Кореї з Росією значно скоротився і склав $21,14 млрд, що на 22,6% менше, ніж у попередньому році ($27,34 млрд), а за січень-лютий 2023 року торговий рейтинг Росії опустився на дві сходинки порівняно з попереднім періодом.

Розгортання активних бойових дій на території України призвело до суттєвих змін у розумінні безпекової ситуації в Північно-Східній Азії та на Корейському півострові, а Південна Корея приєдналася до міжнародних економічних санкцій проти російських чиновників. Першим кроком стало кількісне скорочення фінансових операцій з великими російськими банками, припинення інвестування в державні облігації та обмеження платежів через SWIFT у березні 2022 року.

1 березня 2022 року Міністерство стратегії та фінансів Південної Кореї оголосило про подальші заходи з реалізації фінансових санкцій проти Росії. Під санкції потрапили сім російських банків та їхні дочірні компанії: Сбербанк, ВЕБ, Промсвязьбанк, ВТБ, “Открытие”, “Совком” і “Новиком”. Коментуючи ці рішення, південнокорейські чиновники підкреслили, що “продовжать уважно стежити за ситуацією в Україні і санкціями проти Росії з боку таких великих країн, як США і ЄС, і швидко приймати рішення і вводити додаткові санкції відповідно до вимог міжнародного співтовариства”.

Оскільки російські війська продовжують агресивну війну проти України та цинічно використовують імпортовані боєприпаси своїх союзників, зокрема північнокорейські артилерійські снаряди, уряд Південної Кореї вжив значних кроків, а саме обмежив імпорт товарів, які можуть бути технічно необхідними російському військово-промисловому комплексу для продовження активної фази війни. Так, у лютому 2023 року уряд Південної Кореї заборонив експорт до Росії додатково 741 позиції, включаючи обладнання, транспортні засоби та хімікати, які можуть бути використані у військових цілях. Під заборону експорту також потрапили квантові комп’ютери, які можуть бути використані для військового шифрування завдяки своїм потужним технічним характеристикам і кращій продуктивності, ніж у звичайних компʼютерів.

Варто зазначити, що Російська Федерація продовжує активно використовувати північнокорейську військову техніку та боєприпаси, про що заявив речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі, який озвучив цифру в понад 1 000 контейнерів, які Північна Корея передала Росії.

Окрім економічних обмежень, Південна Корея також запроваджує персональні санкції проти російських керівників компаній, які готують північнокорейських ІТ-фахівців, що були визнані причетними до розробки програм з удосконалення ядерної зброї Північної Кореї. Так, під санкції потрапили компанії “Интеллект” і “Содействие”, а також їхні керівники Сергій Козлов і Олександр Панфілов. Водночас Південна Корея запровадила санкції проти російських суден “Ангара” і “Леді Р”, які брали участь у перевезенні контейнерів з військовими вантажами між Росією і Корейською Народно-Демократичною Республікою (КНДР).

Російський корабель постачання під санкціями “Леді Р” помічений у Північній Кореї.

(Фото корабля). Джерело: The Maritime Executive.

Активна співпраця та розвиток стратегічного співробітництва між Російською Федерацією та Корейською Народно-Демократичною Республікою (Північною Кореєю) стали новим викликом для політики безпеки в корейському регіоні.

Ці дії були рішуче засуджені у спільній заяві від 23 червня 2024 року високопосадовців США, Республіки Корея (РК) та Японії щодо співпраці між КНДР та Росією, опублікованій на сайті Державного департаменту США. У ній йдеться про наступне:

“Сполучені Штати, Корея та Японія найрішучішим чином засуджують поглиблення військової співпраці між КНДР та Росією, включаючи триваючі поставки зброї з КНДР до Росії, які продовжують страждання українського народу, порушують численні резолюції Ради Безпеки ООН та загрожують стабільності як у Північно-Східній Азії, так і в Європі. Розвиток партнерства між КНДР і Росією, про що свідчить підписання “Договору про всеосяжне стратегічне партнерство” під час візиту російського лідера Володимира Путіна до Пхеньяна 19 червня, має викликати серйозне занепокоєння у всіх, хто зацікавлений у збереженні миру і стабільності на Корейському півострові, підтримці глобального режиму нерозповсюдження ядерної зброї, а також у підтримці народу України, який відстоює свою свободу і незалежність від жорстокої агресії Росії…”

Путін і Кім Чен Ин підписали спільну угоду.

Джерело фото: BBC.COM

Варто зазначити, що таке партнерство між Росією та КНДР у військовому спектрі занепокоїло політичне керівництво Південної Кореї. Так, радник з питань національної безпеки Південної Кореї Чан Хо Джин Пан підкреслив, що Південна Корея не буде зобовʼязана допомагати Україні, якщо Росія надасть Північній Кореї високоточну зброю.

З 2023 року в контексті війни проти України зʼявився новий фактор: Північна Корея вступила в конфлікт на боці Росії, надаючи не лише зброю, але й військовий персонал. За даними південнокорейської розвідки, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР) вже відправила тисячі своїх військовослужбовців для участі в бойових діях на боці російських військ. Зокрема, за даними української розвідки, близько 11 000 північнокорейських піхотинців проходять підготовку в Росії і можуть бути розгорнуті для участі в бойових діях у найближчому майбутньому. Також Україна має інформацію про те, що між Росією та КНДР ведуться переговори про направлення інженерних військ і цивільних осіб з Північної Кореї для роботи на російських військових заводах, заявив президент Володимир Зеленський в інтервʼю південнокорейському телеканалу KBS 31 жовтня.

Північна Корея активно співпрацює з Росією, постачаючи особовий склад, особливо на Курському напрямку. КНДР також випробовує свою зброю і набуває бойового досвіду, що зміцнює її позиції на міжнародній арені. У разі подальшої активізації бойових дій це може мати серйозні наслідки для безпеки України та міжнародної спільноти в цілому.

Північнокорейський лідер Кім Чен Ин (в центрі) керує артилерійськими навчаннями в Північній Кореї 7 березня 2024 року. AP/Korean News Agency. Джерело фото: Suspilne.media.

Підсумовуючи, слід зазначити, що активна імплементація Південною Кореєю міжнародних санкцій проти Російської Федерації та Північної Кореї є необхідним та вагомим чинником посилення безпекового фактору в Азійському регіоні, Європі та світі в цілому. Ці дії дозволяють системно та ефективно притягати до відповідальності російських воєнних злочинців першого рангу, а також представників країн-союзників, які допомагають їм у скоєнні цих злочинів. Важливо також об’єднувати ці зусилля у співпраці з американськими та європейськими колегами, оскільки це демонструє силу демократичних сил та авторитет міжнародного права у цій сфері. Крім того, для більш ефективної протидії агресивній експансії Росії та Північної Кореї, окрім системних міжнародних санкцій, Південній Кореї необхідно посилити політику стратегічного ядерного стримування у співпраці зі Сполученими Штатами шляхом зміцнення своєї оборонної системи.

Війна в Україні нагадала державам світу, в тому числі Південній Кореї, про важливість політики зовнішнього балансування, а також про необхідність зміцнення незалежної національної оборони. Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну українські збройні сили ще інтенсивніше нарощують свій військовий потенціал та тренуються, як на стратегічному рівні у спілкуванні з міжнародними партнерами, так і в практичному вимірі, коли навчальний процес відбувається безпосередньо на лінії фронту. Так само Південній Кореї необхідно готуватися до кризових ситуацій на Корейському півострові шляхом подальшого посилення спільних корейсько-американських військових навчань, а також працювати над дипломатичною стратегією щодо Північної Кореї, приділяючи пильну увагу американо-китайським та американо-японським відносинам. Системно продумана політика, партнерство зі США, європейськими країнами та Україною в реалізації міжнародних санкцій та нарощуванні оборонного потенціалу є важливою і необхідною запорукою вирішення військових конфліктів та боротьби з державами-агресорами в глобальному масштабі в довгостроковій перспективі.

Владислав Гаврилов,

науковий співробітник Колаборації з глобальних проблем дітей у Джорджтаунському університеті (США), молодший науковий співробітник відділу історії країн Азії та Африки Інституту всесвітньої історії Національної академії наук України, аналітичний дослідник Медійної ініціативи за права людини, запрошений дослідник Благодійного фонду “Схід-SOS”.