
Як і варто було очікувати, дива на 97-ї церемонії вручення премії “Оскар” не сталося. Кращим фільмом, за рішенням Американської кіноакадемії, стала комедійна драма “Анора” – історія про стриптизерку і сина російського олігарха. Для більшої переконливості про “цінності” та реалії “русского міра” у картині знялися актори з РФ.
Режисера Шона Бейкера не збентежило навіть те, що серед з них є персонажі з підмоченою репутацію. Наприклад, Юра Борисов підтримав анексію Криму Росією, незаконно відвідував окупований півострів та займався там комерційною діяльністю – за що й потрапив до бази даних сайту “Миротворець”.
Показово, що після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну він жодного разу не засудив незаконну агресію та її винуватців чи війну загалом. Ба більше: у 2019 році він знявся у пропагандистському фільмі “Калашников”.
Тепер Борисов, зігравши гопника з Брайтон-Біч, потрапив до списку номінантів “Оскара” за кращу чоловічу роль другого плану. Проте статуетка дісталась іншому актору, Кірану Калкіну. Втім, це не завадило Роберту Дауні-молодшому, який оголошував ім’я переможця, висловити щедрі компліменти на адресу “хорошого росіянина”: “Чудова гра, ласкаво просимо у світ успіху, брате. У тебе велике майбутнє і ти на своєму місці!”.
Показово, що феєрія братання росіян з американцями відбувається на тлі драматичних змін, коли президент США Дональд Трамп відкрито демонструє симпатію до кремлівського диктатора Володимира Путіна.
Кремлівські пропагандисти використали участь Борисова в “Анорі” як черговий інформаційний привід для просування “русского міра”.
Цьогоріч російський актор уже встиг похизуватися на червоній доріжці премії “Золотий глобус” разом з Анджеліною Джолі. Він побував у Сербії в якості почесного гостя кінофестивалю “Кустендорф” на запрошення режисера Еміра Кустуріци, великого друга Володимира Путіна. Кремлівські телеграм-канали вже називають Борисова “Сергієм Бодровим для зумерів” – відсилаючи до популярного героя серіалу “Брат”, якого і через 20 років після смерті актора продовжують використовувати як символ російського шовінізму.
Український кінокритик Олександр Морський у статті для Детектор медіа пише:
“Складно сказати, чому американці останніми роками так помішалися на Росії. Спочатку перемога фільму про Навального. Потім його згадка в In Memoriam. Тепер п’ять “Оскарів” для фільму з російськими акторами. Імовірно, це як любов до піратів, убивць і бандитів, яких прикольно романтизувати на контрасті. Але, можливо, тоді варто почекати триста років, як після Золотої доби піратства? А не відбілювати терористів просто зараз, коли в Києві, під час “Оскару” лунає тривога?”.
Журналістка й редакторка Яна Панюшкіна зазначає, що церемонія нагородження премії “Оскар” — це своєрідний індикатор змін у суспільстві.
“Якщо минулого року найкращим художнім фільмом став “Оппенгеймер” про створення атомної бомби, найкращим документальним фільмом — «20 днів у Маріуполі» про війну і про те, як Росія знищує українське місто і вбиває мирних жителів, найкращим іноземним фільмом — “Зона інтересу” про концтабір Аушвіц, то у 2025-му Американська кіноакадемія назвала найкращим фільмом стрічку “Анора”, що діє як своєрідна “культурна” дипломатія, нормалізуючи образ російських олігархів серед західної аудиторії”, – констатує вона.
Український документальний фільм “Порцелянова війна” цього року залишився без перемоги. Проте, як влучно зазначив американський комік Конан О’Браєн: “Американцям подобається бачити, як хтось нарешті протистоїть росіянам”.
Ну, і фінальний штрих: через день після тріумфу росіян у Голлівуді стало відомо про висування Дональда Трампа на Нобелівську премію миру. Символічно, чи не так?
Людмила Макей
/The Geopost