Вигнання Росії з Сербії

Доктор Борис Варга, оглядач із Сербії для The Geopost

На початку року США наклали санкції на російську енергетичну компанію Naftna industrija Srbije (NIS), яка дала Белграду термін до кінця лютого 2025 року для повного виведення російського капіталу з NIS. Цей крок відрізає російського восьминога на Західних Балканах від ключової гілки економічного та політичного впливу.

Минулий рік був вирішальним для зменшення російського впливу в Сербії та регіоні. У квітні Белград звернувся до Заходу з проханням закупити зброю в Росії, уклавши угоду про купівлю французьких винищувачів Rafale.

Також відомо, що сербська військова промисловість постачає в Україну мільйони боєприпасів через треті країни, знищуючи понад тисячу російських десантників та техніки агресора за добу. Раніше президент Сербії Александар Вучич підтримав формулу миру президента України Володимира Зеленського.

З минулого року Сербія почала закуповувати газ в Азербайджані і на вимогу Заходу розвіяла повну залежність від Росії.

Хоча він і був публічно запрошений Путіним, Вучич не з’явився на саміт БРІКС у Казані минулого жовтня, продемонструвавши таким чином свою економічну віддаленість від Росії та країн глобального півдня.

Росія знову втрачає вплив у Сербії та регіоні, востаннє в 1948 році, коли Югославія відвернулася від імперської політики СРСР.

Проте не варто обманюватись тим, що Александар Вучич і його русофільська правляча Сербська прогресивна партія повторили історичне “ні” Тіто політиці нового Сталіна-Путіна. “Ні” Вучича Росії абсолютно проти його волі та виключно під тиском Заходу.

Сербія ще не ввела санкцій проти Російської Федерації, а з грудня телеканал Russia Today TV (RT Balkan) почав цілодобову трансляцію пропагандистських і дезінформаційних програм сербською мовою.

Вибух у Косові, який пошкодив канал Ібар-Лепенц, свідчить про те, що навіть через півтора року після підтримуваного Сербією терористичного нападу в Баньській загроза безпеці з боку організованої злочинності та спецслужб, пов’язаних з Москвою, не зникла.

Александар Вучич і його авторитарний уряд повторюють російський пропагандистський наратив про те, що в Сербії відбувається “кольорова революція”. Президент Сербії перебуває під тиском багатомісячних студентських протестів і погрожує демонстрантам насильством і проросійськими політичними парамілітарними групами, які називаються “лоялістами”.

З поступовим підрізанням рукава російського спрута на Західних Балканах словосполучення “сербський світ”, створене на основі “русского мира”, зникає з публічного медіа-дискурсу.

У Боснії та Герцеговині, у Республіці Сербській, під санкції потрапив найгучніший проросійський сепаратист на Балканах Мілорад Додік та його оточення. У серпні минулого року Додік заявив, що ніколи не планував відділення.

Після агресії Росії проти України Заходу доведеться вигнати Росію з Балкан у новій холодній війні в Європі, згубний вплив якої він раніше терпів.

Чи може “сербський світ”, який виник як мрія проросійських реваншистів у війнах 1990-х років, зникнути миттєво? Навряд чи там буде і без Росії.

Звичайно, добре, що прямий рейс Белград-Москва, яким на загальну радість втекли члени родини Слободана Мілошевича після революції, яка його повалила, досі не скасовано. Тепер він також може служити авторитету Олександра Вучича.