Вибори в Косово: загроза іноземного втручання та виклики для національної безпеки

У неділю, 9 січня, в Республіці Косово відбудуться парламентські вибори. У нинішньому сезоні участь у перегонах беруть 28 партій і політичних сил. Центральна виборча комісія зареєструвала рекордну кількість – 1280 кандидатів у депутати, від яких залежатиме курс країни на найближчі чотири роки. Про особливості кампанії та електоральні настрої косоварів свідчать активні теледебати, публікації в медіа, агітаційні матеріали на вулицях та значне пожвавлення активності політиків у соціальних мережах.

Не обійшлося й без інновацій. Косовський демократичний інститут створив платформу SmartVote, яка допомагає виборцям краще орієнтуватися в програмах та позиціях кандидатів.

Проте чим ближче до дня виборів, тим очевиднішою стає загроза для національної безпеки через іноземне втручання. За даними фактчекінгової платформи “Гібрид”, щотижня в Косові фіксується близько десяти випадків поширення дезінформації, пов’язаної з виборчим процесом. На думку представника організації Фестіма Різаная, це свідчить про активне використання маніпулятивних технологій для впливу на суспільну думку. Дезінформація поширюється через повторну публікацію сфальсифікованих або застарілих опитувань.

Гібридні загрози та дезінформація

Проблема зовнішнього втручання у вибори стала головною темою круглого столу, організованого Інститутом досліджень гібридної війни “Октопус”. Захід об’єднав місцевих та міжнародних експертів, які обговорювали механізми втручання та їхні наслідки для демократичної стабільності й національної безпеки. Особливу увагу спікери приділили кібератакам, дезінформації та фінансовій підтримці політичних процесів з-за кордону.

Учасники наголошували, що Косово має активніше розробляти стратегії протидії зовнішньому впливу, особливо в умовах, коли Західні Балкани перебувають у центрі інтересів різних геополітичних гравців – Росії, Сербії, Китаю, Туреччини та інших. Вони використовують дезінформаційні кампанії, кібератаки та таємні фінансові операції для впливу на косовське суспільство.

Посол Фінляндії в Косові Матті Ніссінен зазначив, що такі дії спрямовані на дестабілізацію регіону та гальмування його євроатлантичної інтеграції. Він навів приклад недавнього вибуху у Зубін-Потоці, унаслідок якого було пошкоджено водогін.

“І Фінляндія, і Косово розуміють цінність стійкості та співпраці в навігації складними геополітичними ландшафтами”, – підкреслив дипломат.

Він також поділився досвідом Фінляндії у боротьбі з гібридними загрозами, який базується на підвищенні медіаграмотності, боротьбі з дезінформацією та розвитку міжнародного співробітництва.

“Під час вступу Фінляндії до НАТО на нас здійснювали інформаційні атаки, поширюючи фейкові наративи про загрози безпеці та втрату суверенітету. Проте оперативне реагування на основі фактів допомогло зберегти суспільну довіру та єдність”, – наголосив Матті Ніссінен.

Відсутність критичного мислення – слабке місце суспільства

Журналіст-розслідувач Крешнік Гаші наголосив, що Косово має серйозну проблему з дезінформацією, але не має чіткої стратегії боротьби з нею. У своєму документальному фільмі, що отримав нагороду Асоціації журналістів Косова, він висвітлює, як Росія використовує етнічні та історичні розбіжності для розпалювання напруженості.

“Публічні інституції також часто стають жертвами дезінформації”, – зазначає Гаші. Він наголошує на необхідності запровадження програм із медіаграмотності “від дитячого садка до державного рівня”.

Російське та сербське втручання у вибори

Директор “Октопус” Арбен Фетоші підкреслив, що іноземне втручання у вибори становить серйозну загрозу для демократії та національної безпеки. Він зауважив, що маніпулювання громадською думкою не є новим явищем — такі методи здавна використовувалися в країнах, які сьогодні вважаються взірцем демократії.

Наприклад, перші дебати щодо іноземного втручання відбулися під час виборів у США, і відносяться до кампанії президента Джорджа Вашингтона під час війни між Францією та Великою Британією. Федералісти на чолі з віце-президентом Джоном Адамсом виступали за нейтральну позицію та зміцнення зв’язків з Великобританією, тоді як республіканці-демократи на чолі з держсекретарем Томасом Джефферсоном виступали за тісніші відносини з Францією.

Коли федералісти уклали Джейський договір (1794 р.) з Великобританією, посол Франції в Сполучених Штатах П’єр-Огюст Аде спробував підкупити сенаторів, щоб вони заблокували його ратифікацію, але зазнав невдачі через брак коштів. Потім він змінив тактику, опублікувавши договір в американських газетах, успішно схиливши громадську думку проти нього. Його втручання у президентські вибори 1796 року між Адамсом і Джефферсоном також включало оприлюднення листів із попередженням про те, що перемога Адамса призведе до війни з Францією, що зробило ці вибори першими конкурентними виборами в історії США (Election Interference Overview).

Технологічний прогрес у 20 столітті зробив іноземне втручання більш витонченим і складним. Яскравим прикладом є Друга світова війна, коли і Британія, і Німеччина намагалися вплинути на політику США — Британія мала на меті заохотити американське втручання, тоді як Німеччина намагалася його перешкодити. Обидві країни використовували пропаганду, дезінформацію та збір розвідданих, щоб підтримати обраних кандидатів. Тоді як під час холодної війни втручання у вибори мало форму як відкритих, так і прихованих кампаній.

“У 2024 році Росія продовжила стратегію гібридної війни, підриваючи демократичні процеси в сусідніх регіонах. Цю ж тактику застосовує Сербія, використовуючи три основні методи: політичну дестабілізацію, поглиблення соціальних розколів та мобілізацію меншин”, – наголосив Арбен Фетоші.

За його словами, пропагандистські кампанії спрямовані на те, щоб зобразити НАТО та прозахідні уряди як загрозу для Косова.

До дискусії долучився представник України – голова громадської організації Комітет виборців України, доктор історичних наук Олексій Кошель. Він звернув увагу на аналогічні проблеми в Україні, де російська пропаганда використовує для маніпуляції суспільною думкою популярні соціальні мережі: Tik Tok, Telegram, Facebook та інші.

“В Україні діють Telegram-канали з мільйонною аудиторією, які дослівно повторюють тези російських агентств. Під час війни це стає ще більш небезпечним, оскільки Росія намагається дестабілізувати ситуацію, ставлячи під сумнів легітимність влади, зривати мобілізацію та посилювати панічні настрої”, – зазначив Кошель.

Очевидно, ризики російського втручання у вибори залишатимуться актуальними десятиліттями не лише для Косова та України, а й для інших країн Європи. Ці виклики виходять за межі виборчого процесу. Дезінформація, кібератаки та гібридні загрози є частиною великої стратегії з дестабілізації демократій.

Щоб ефективно протидіяти, необхідна комплексна стратегія, яка включає:
✔ Системну медіаосвіту – від шкільних програм до підготовки державних службовців.
✔ Моніторинг і фактчекінг – оперативне викриття фейків та дезінформаційних кампаній.
✔ Міжнародне співробітництво – обмін досвідом між країнами, які стикаються з аналогічними загрозами.
✔ Зміцнення кібербезпеки – захист виборчого процесу та цифрових платформ від атак.

Досвід Фінляндії, України та інших країн доводить, що лише поєднання національних ініціатив і міжнародної підтримки здатне створити ефективний щит проти зовнішнього деструктивного впливу. Косово, будучи молодою демократією, має всі шанси розвинути власну стратегію, яка гарантуватиме стабільність та суверенітет держави.

/The Geopost