Варга: Як Росія допомагає Сербії у боротьбі з «кольоровими революціями»?

Д-р Борис Варга, сербський оглядач The Geopost

У березні віце-прем’єр-міністр Сербії Александар Вулін відвідав Росію і подякував її владі за «підтримку законної і легітимної влади Сербії та відновлення порядку і стабільності в країні». Окрім розвідки, якою хвалиться Вулін, невідомо, яким чином Росія допомогла сербському режиму навести порядок і підтримати стабільність режиму, коли студенти і громадяни вже півроку мирно протестують, не вимагаючи зміни уряду.

З іншого боку, майже щодня представники сербської влади говорять про те, що в Сербії відбувається спроба «кольорової революції». Президент Вучич заявив, що в «кольорову революцію» було інвестовано понад три мільярди доларів із Заходу, і виділив Великобританію як одну з країн, що беруть у ній участь.

Твердження про зовнішню підтримку і фінансування масових демонстрацій з боку Заходу ніколи не було підтверджено сербською владою. Однак добре відомо, що Сербія активно бореться з «кольоровими революціями» не лише на внутрішньополітичному, а й на міжнародному рівні, і в цьому вона приєднується до провідних авторитарних режимів.

Росія і Китай розглядають масові протести і «кольорові революції» як головну загрозу для своїх незмінних режимів, і це питання є одним з головних на порядку денному саміту Шанхайської організації співробітництва під керівництвом Москви і Пекіна.

Сербія офіційно приєдналася до цієї боротьби за кілька місяців до повномасштабної російської агресії проти України в грудні 2021 року. Хоча вона формується в умовах найсуворішої секретності, Вулін підтвердив, що Росія і Сербія створили Робочу групу з боротьби з «кольоровими революціями», завданням якої є запобігання масовим демонстраціям і постійне спостереження за опозиційними активістами, неурядовими організаціями та незалежними журналістами.

Студенти в Сербії рішуче заперечують, що в країні відбулася якась революція з метою повалення влади, а тим більше «кольорова революція». Принизливе тлумачення цього терміну потрапило в сербські ЗМІ з російської пропаганди, але майже всі визнають, що йдеться про державне повалення влади за допомогою спецслужб із Заходу.

У сербському публічному медіа-дискурсі немає єдиного тлумачення «кольорової революції», окрім того, що це революції на пострадянському просторі: у Грузії – «Революція троянд» (2003), в Україні – «Помаранчева революція» (2004) і в Киргизстані – «Революція тюльпанів» (2005). Ці революції навряд чи пов’язані з усуненням Слободана Мілошевича 5 жовтня 2000 року, яке стало основою для всіх «виборчих» або “кольорових” чи «барвистих» революцій.

Одержимість Александара Вучича «кольоровою революцією» не є новим явищем. Масові протести проти сербської влади відбуваються вже майже десять років, майже з моменту приходу до влади Сербської прогресивної партії, а в останні місяці повстання проти корупції досягло свого піку. 15 березня в Белграді відбувся найбільший мітинг у багатопартійній системі Сербії, в якому взяли участь понад 300 000 людей.

Цей мітинг був перерваний хвилиною пам’ятної тиші невстановленим звуковим пристроєм, імовірно, зброєю для розгону масових демонстрацій, як вважають, звуковою гарматою. Влада суперечливо заперечує всі ці звинувачення.

Вучич також заявив, що до Відовдану (28 червня) він напише книгу «Як я переміг кольорову революцію». Аналітики та журналісти, які займаються питаннями озброєнь, стверджують, що використання владою поки що неідентифікованої речовини може бути величезним дорогим експериментом і шоковим випробуванням негуманного вчинку на багатотисячному натовпі людей, які стояли мовчки і мирно.

Невідомо, чи використання сучасної зброї в Белграді для боротьби з демонстраціями є частиною відновлення порядку і стабільності в країні, за що Вулін подякував Москві. Вучич помітно задоволений і вже святкує свою перемогу, питання лише в тому, чи збагатить його метод з «книги» роботу сербсько-російської робочої групи з боротьби з «кольоровими революціями», чи цей інструмент проти демонстрантів є лише копією заздалегідь заготовленого російсько-китайського рецепту.

/The Geopost