«Ми боремося не лише за свою незалежність, але і спокій у європейських державах»: у Косові відбулася мирна акція на підтримку України

24 лютого 2025 року – третя річниця початку повномасштабної війни Росії проти України. Цей день залишиться назавжди не тільки в історії, але і в пам’яті кожного українця.

24 лютого 2022 року розділило життя українців на «до» та «після». Цього дня, три роки тому Росія розв’язала повномасштабну війну проти України. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку ворог розпочав проти нашої держави ще 11 років тому.

Нагадуючи світу про третю річницю кривавої війни, українці у різних куточках проводять мирні демонстрації та інші заходи на підтримку своєї країни.

Так у столиці Косова, Приштині, 24 лютого на площі Захіра Паязіті відбулася миротворча акція, організована українцями.

Ініціативу підтримали Ukrainian Kosovo Association Bridges of Friendship, JRS Kosovo, Asociacioni i Gazetarëve të Kosovës – AGK, інші організації та небайдужі містяни й гості.

«З прапорами, свічками та словами підтримки сьогодні в Приштині ми відзначили третю річницю початку війни в Україні, разом з нашими друзями з України та іншими громадянами країни. У цей день роздумів ми об’єдналися в знак солідарності з усіма тими, хто продовжує стикатися з наслідками цієї війни», –  йдеться на сторінці JRS Kosovo.

Українці пройшлися центральною площею столиці, тримаюги символ незламності – синьо-жовтий стяг. І лунали українські пісні цього вечора у столиці Косова.

Та навіть незважаюти на дрібний дощ, цього вечора на площі у Приштині горіли маленькі вогники підтримки для України.

«Українська громада в Приштині дуже маленька. Але щороку 24 лютого ми теж виходимо на акції, щоб нагадати, що в Україні триває війна, подякувати косоварам за підтримку і розуміння нас без слів. Щоб вшанувати памʼять загиблих і наголосити, що ми боремося не лише за свою незалежність, але і спокій у європейських державах.

Банер Free Ukraine у центрі столиці Косова є особливим місцем для українців, бо не лише нагадує про Батьківщину, але й вселяє віру, що ми попри все маємо перемогти, щоб не втратити державу і щоб наступні покоління українців мали майбутнє.

Незважаючи на дощ увечері, до акції українців долучилися представники різних організацій та міжнародних місій у Косові.

Окремі слова вдячності JRS Kosovo за допомогу та підтримку», – зазначає українська журналістка Iryna Synelnyk.

Вона у своїй промові під час акції наголосила, що останні тижні були для України неабияк насиченими дезінформацією, однак світ має розуміти, хто справжній диктатор і яка країна є агресором.

«Сьогодні було чимало емоцій, спогадів, промов і відкриттів. Та найбільш вражаюче я зробила вже пізно ввечері, переглядаючи в телефоні світлини, зроблені протягом дня. Просто дивовижно, як за ці три роки подорослішали наші українські діти у Приштині!

Спільного улюбленця Даміра ми знаємо з пуп’янка: він народився під час великої війни у Польщі, разом із мамою переїхав до Косова. Тут зробив перші кроки й заговорив одразу кількома мовами: українською, англійською та албанською. Ви б бачили, з яким гордовитим виглядом він допомагав дорослим під час мітингу!

Старші хлопці — Назар, Ярослав і Микита — стали ще більш серйозними, дорослими не за віком. Вони вже мають свої досягнення у школі та спорті, вільно говорять кількома мовами. Але головне — вони не забувають, хто вони є.

Кожен із них мріє про повернення додому. Україна для них — не просто місце на карті, а частина серця. Вони знають, що таке війна, втрати і розлука. Але разом із тим вони знають, що означає сила, витримка і надія. І я пишаюся тим, що ми разом стоїмо під дощем із жовто-блакитними прапорами, і співаємо “Ще не вмерла України ні слава, ні воля”», – рефлексує українська журналістка Lyudmila Makey.

Тетяна Красельникова