Німеччина, Франція та Польща наполягають на тісніших оборонних зв’язках між ЄС та Україною

Німеччина, Франція та Польща підтримують посилення європейської інтеграції для протидії Росії, потенційно мобілізуючи заморожені російські фінансові активи для підтримки України за запропонованою ЄС схемою, а також глибшу оборонну інтеграцію з Києвом.

Ці заяви, зроблені у формі спільної заяви у вівторок, пролунали після тристоронньої зустрічі, що відбулася напередодні у столиці Польщі Варшаві.

Міністри закордонних справ трьох країн закликали до швидкого прогресу в переговорах щодо вступу України до ЄС, запропонувавши відкрити переговорний кластер під назвою «основи». Це було б значним процедурним кроком вперед, оскільки цей кластер, який включає верховенство права, фінансовий контроль та заходи боротьби з корупцією, є першим, який буде відкрито, і останнім, який буде закрито в процесі приєднання до Союзу.

Вищі дипломати також згадали нещодавні масовані авіаудари Москви по Україні, які, за словами групи трьох, «не залишаться без відповіді». Вони пообіцяли продовжувати та розширювати підтримку Києва, зокрема шляхом надання більшої кількості систем протиповітряної оборони, доки не буде забезпечено «справедливий і міцний мир у Європі». Це вимагатиме «значного збільшення фінансування як короткострокової, так і довгострокової військової підтримки», заявили міністри закордонних справ, наполягаючи на «швидкій інтеграції» України в європейську оборонну технологічну та промислову базу.

Цього року було розпочато кілька ініціатив з цією метою, включаючи кампанію німецького уряду з інтеграції німецького та українського військово-промислових комплексів, виробництво ракетного палива в Данії українською компанією та угоду про безпілотники між Україною та ЄС на суму 6 мільярдів євро (7 мільярдів доларів).

Група з трьох країн, відома як Веймарський трикутник, підтримала швидке прийняття запропонованого ЄС 19-го пакету санкцій, який вперше запроваджуватиме санкції проти компаній у третіх країнах, які фінансово підтримують військові зусилля Росії, таких як нафтопереробні заводи, що переробляють російську нафту. Він також пропонує запровадити повне ембарго ЄС на російський зріджений природний газ. Загального ембарго поки що не існує, хоча значні обмеження вже запроваджено.

Польща, Німеччина та Франція також оголосили про активізацію зусиль щодо протидії тіньовому флоту старіючих та часто незареєстрованих танкерів Росії в Балтійському морі, які вона використовує для обходу санкцій проти своєї нафтової промисловості, що забезпечує уряду вирішальний дохід. Вони закликали своїх партнерів зробити те саме та забезпечити повне виконання санкцій.

Три країни також запропонували свою підтримку ініціативі ЄС щодо подальшого використання заморожених державних активів Росії для підтримки України у формі «репараційних кредитів», заявивши, що «агресор, а не жертва, має нести повну відповідальність, включаючи фінансову, за цю війну».

Незважаючи на історичну напруженість між Польщею та Україною щодо експорту зерна та тривалу франко-німецьку драму навколо співпраці в рамках проекту Future Combat Air System, спільна декларація трьох країн надала рішучу підтримку ідеї глибшої європейської інтеграції.

Історично дії ЄС з питань оборони сприймалися окремими столицями з великою підозрою, оскільки безпека вважалася національною прерогативою. Настрої змінилися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну три роки тому та безпрецедентної напруженості у відносинах зі США, що дозволило різко поглибити європейську інтеграцію у військовій сфері та вплив ЄС в оборонних питаннях./DefenseNews/